Основою корекції звуковимови вважається артикуляційна гімнастика. Артикуляційна гімнастика – це система вправ, яка допомагає поліпшити рухливість органів артикуляційного апарату, збільшити обсяг, силу рухів, а також виробити точність і диференціацію артикуляційних поз.
Зазвичай артикуляційну гімнастику проводить вчитель-логопед, але за умови наявності знань про правильність її виконання, можуть проводити і батьки.
Артикуляційні вправи бувають: статичні– необхідні для формування артикуляційного укладу та динамічні – важливі для точності перемикання артикуляційної пози в мовленнєвому потоці.
Пропонуємо опис базових статичних та динамічних вправ
СТАТИЧНІ ВПРАВИ
У них артикуляційна поза утримується під рахунок від 3 до 20, час утримання збільшується поступово. Статичні вправи допомагають зміцнювати м’язи артикуляційного апарату, а також формувати правильні уклади мовних звуків:
«Трубочка». Язичок згорнути (схожий на порожню трубку), губи округлити навколо язика, вони допомагають утримувати важку позу.
«Жало». Рот відкрити, гострий язик висунути з рота (по можливості далі).
«Брамка». Губи розтягнути в усмішці, зуби залишаються щільно стиснутими.
«Хоботок». Зуби щільно стиснути, губи витягнути вперед, немов хоботок слоненяти.
«Млинець». Широкий, розпластаний язик спокійно покласти на нижню губу, рот напіввідкритий.
«Котик сердиться». Кінчиком язика впертися в нижні різці, широка спинка язика круто вигнута, рот відкритий, губи розтягнуті в сторони.
«Чашечка». Рот широко відкрити, язик в формі зігнутої чашечки підняти до верхньої губи (нижня губа йому в цій справі не допомагає!).
«Грибочок». Рот відкрити, широкий язик міцно присмоктується до піднебіння верхньою поверхнею, під’язикова вуздечка розтягнута – як гриб на довгій ніжці.
«Віконце». Рот широко відкрити і в подальшому утримувати це положення.
ДИНАМІЧНІ ВПРАВИ
«Млинець» – «Трубочка». Цей зв’язок двох статичних вправ. Каскад виконується під рахунок «раз-два». Cпочатку повільно, з чіткою фіксацією кожної пози. Від заняття до заняття швидкість, з якою дитина виконує вправи, збільшується.
«Рибка». Зуби міцно стиснути, губи витягнути вперед (див. Вправу «Хоботок»). Губи то розкриваються, то змикаються (як це робить ротиком рибка в акваріумі).
«Гойдалки». Вузький язик поперемінно тягнеться то до носа, то до підборіддя. Нижня щелепа при цьому опущена, її положення фіксовано, рот широко відкритий.
«Литаври». Губи злегка загорнути за зуби всередину рота. Поплескати ними однією до іншої, видаючи при цьому характерний поплескуючий звук. Повторити не менше 10 разів.
«Індик». Широкий язик викидаємо з рота і б’ємо по верхній губі, видаючи при цьому характерні звуки розсердженого індика: «бл-бл-бл». Нижня щелепа опущена та не рухається.
«Образа». Покусати нижніми передніми зубами верхню губу не менше 10-15 разів. Нижня щелепа максимально висунута вперед.
«Хованки». Варіанти вправи:
1. Заховати верхню губку, прикусивши її нижніми передніми зубами. Видно тільки нижню губу, вона тягнеться вгору, до носа. Утримувати такий стан не менше 5 секунд.
2. Заховати нижню губку, прикусивши її верхніми передніми зубами. Видно тільки верхню губу, вона тягнеться вниз, до підборіддя. Утримувати такий стан не менше 5 секунд.
ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ АРТИКУЛЯЦІЙНОЇ ГІМНАСТИКИ:
– тривалість проведення залежить від віку дитини, але не повинна перевищувати 10 хвилин;
– під час гімнастики обов’язково потрібно використовувати дзеркало, щоб дитина бачила свої органи артикуляції;
– гімнастика повинна проходити в ігровій формі;
– комплекс повинен включати не менше 4-5 вправ, щоб не перевтомлювати дитину великою кількістю завдань;
– якщо дитина не може виконати будь-яку вправу, то потрібно використовувати допоміжні засоби (наприклад, зонди або зондозамінники);
– завжди стежте за правильністю та плавністю виконання вправ; якість важливіша за кількість.