Дбайте про здоров’я дитини: якісний сон, харчування, дотримання встановленого розпорядку дня.
Не квапте дитину, коли вона говорить.
Заохочуйте ситуації, коли дитина спонтанно розмовляє з вами під час ігор тощо. Встановлюйте з нею візуальний й тактильний контакт, посміхайтеся їй, використовуйте дотик.
Не підказуйте дитині та не перебивайте її. Дозвольте їй самій закінчувати фрази.
Спілкуйтеся з дитиною в спокійній, розслабленій манері. Покажіть їй приклад спокійного, довірливого, повільного спілкування.
Не радьте дитині розмовляти простими словами – це тільки переповнить її страхом використовувати складні слова та фрази.
Хваліть дитину, коли вона говорить. Однак вона не повинна думати, що ви хвалите її за те, що вона не заїкається. Хваліть її за те, що вона говорить, а не за те, як вона це робить.
Заохочуйте різні заняття й хобі дитини. Давайте їй позитивний зворотний зв’язок і підтримку.
Читайте дитині вголос трохи повільніше, ніж зазвичай, але в природному ритмі.
Дозвольте дитині зупинятися та знову починати говорити, коли вона заїкається.
Спокійно сприймайте той факт, що в дитини іноді можуть виникати ускладнення з мовленням, особливо якщо її це теж турбує. Проста фраза: «Я бачу, тобі важко говорити» зніме напругу, тому що дитина побачить, що ви ставитеся до цього спокійно.
Коли в дитини посилюються напади заїкання, постарайтеся дати їй більше позитивного досвіду спілкування. Говоріть з нею разом, співайте, читайте, декламуйте дитячі вірші тощо.
Приймайте дитину такою, якою вона є. Не відштовхуйте її й не давайте їй приводу відчувати себе знехтуваною.