Порушення мовлення у дітей з інтелектуальними труднощами має системний характер та охоплює всі функції мови. Логопедичні заняття включають в себе розвиток загальної, дрібної, артикуляційної моторики, спеціальний масаж, дихальні та голосові вправи, розвиток просодичних компонентів, темпу й ритму мовлення, розвиток розуміння мовлення та звуконаслідувальних дій, розвиток вміння використовувати мовні засоби в практичній діяльності.
Одним із пріоритетних завдань корекційної роботи з даною групою дітей є всебічний розвиток пізнавальної діяльності у тісному зв’язку з розвитком усного мовлення.
ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ З ДІТЬМИ, ЯКІ МАЮТЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ:
Формування розуміння зверненого мовлення.Формування лексичної сторони мовлення. Основною метою є формування словникового запасу, як в кількісному, так і в якісному аспектах. На початкових етапах роботи увага приділяється розвитку невербальних форм спілкування – фіксації погляду на обличчі людини, яка говорить, розуміння жестів. Далі здійснюється розвиток імпресивної сторони мовлення (збагачення пасивного словникового запасу) паралельно із збагаченням уявлень про довкілля. Наступний етап – перенесення слів з пасивного словника в активний.Формування наслідувальної звукової діяльності. Робота спрямована на розвиток сприймання мови (слухового сприймання), розвиток артикуляційного апарату, мовного дихання, і на цій основі здійснюється формування вимови звуків, слів. Етапи роботи: навчання наслідуванню дій дорослих; наслідування звуків і голосів тварин; наслідування звуків оточуючого середовища; наслідування мовленнєвих звуків.Формування фонетико-фонематичних процесів. В основі лежить фонематичних слух-здатність слуху до аналізу та синтезу немовленнєвих та мовленнєвих звуків. Розвиток фонематичного сприйняття повинне проводитися паралельно з розвитком уваги, пам’яті, мислення, процесів, тісно пов’язаних з мовленням.Корекція звуковимови здійснюється на основі слухового сприймання та артикуляційної моторики,одночасно з формуванням фонематичних процесів, тісному зв’язку лексики та граматики. Велику увагу варто приділяти процесу автоматизації наявних звуків.Розвиток граматичної сторони мовлення. Робота спрямована на:– формування навичок правильного використання в мовленні іменників, прикметників, дієслів, узгодження їх у роді,числі, відмінку;
– розвиток розуміння прийменників, що позначають просторові відношення;
– закріплення в мовленні дитини правильного вживання категорій числа і роду, правильного узгодження слів у реченні.
Розвиток навичок зв’язного мовлення. Основною метою є навчити дитину послідовно висловлювати свої думки, користуватися діалогічним і монологічним мовленням, тобто корекційна робота спрямована на оволодіння навичками мовленнєвого спілкування, мовленнєвої комунікації. Необхідно вчити дитину ставити запитання, відповідати на питання коротко, а потім розгорнуто; вчити дитину складати речення за картинкою, за серією картинок з використанням запропонованого плану.Навчання елементів грамоти включає в себе розвиток дрібної моторики та підготовку руки до письма. Увага приділяється загальному розвитку рук дитини, формування навички хапання, виділенню кожного пальця, формуванню узгодженості дій обох рук. Всі дії виконуються спочатку за наслідуванням дорослого, а потім одночасно з мовним супроводом та з опорою на зорові образи.Для підвищення ефективності корекційної роботи на заняттях з дітьми, які мають інтелектуальні порушення, можна використовувати елементи арттерапії, геоборд, шнурівки/нитки, танграм, комп’ютерні технології, Lego- технології. Дані технології сприяють розвитку загальної та дрібної моторики, розвитку когнітивних здібностей дитини, сприяють розслабленню та зняття емоційної напруги, сприяють підвищення мотивації до спільної діяльності.
