НЕ шантажуйте дитину, навіть у «виховних» цілях. Недопустимі вислови на кшталт «поводься чемно, а то я ніколи тебе не любитиму», «не зробиш те-то – не отримаєш цього» тощо.
НЕ сваріть дитину за те, що вона не поділилась з кимось іграшкою. Свої речі дитина має право не давати, як власне, і дорослий.
НЕ пояснюйте правила поведінки під час інциденту – істерики, агресії тощо. У такі моменти просто будьте поруч, а потім в спокійній обстановці з’ясуйте причину та обговоріть небажану поведінку.
НЕ підвищуйте голос на інших, зокрема й членів сім’ї, та не принижуйте їх гідність. Пам’ятайте, що Ваша поведінка та ставлення до інших – зразок для наслідування.
НЕ забороняйте дитині виявляти почуття. Вирази типу «як тобі не соромно», «ти ж дорослий хлопчик, а плачеш як маленький», «на тебе люди дивляться і сміються» не допустимі!
НЕ критикуйте дитину в присутності інших, не ставте перед нею завищені вимоги. Оцінювати можна лише дії, але не саму дитину.
НЕ принижуйте гідність дитини, не спілкуйтеся з нею зверхньо. Щоб дитина почула та відгукнулась, підійдіть до неї, присядьте на рівні її очей, усміхніться і лише потім попросіть щось зробити або не робити.
НЕ забороняйте дії, які безпечні для життя та здоров’я. Забороняючи щось, обов’язково поясніть дитині, чому це небезпечно.
НЕ підганяйте дитину в будь-яких діях, а попереджайте її заздалегідь про те, що плануєте, скажімо «зараз дочитаємо книжку, а потім погуляємо на вулиці».
НЕ обманюйте дитину. Навіть, якщо Вам здається, що це їй на користь.