Психологічною травмою називають потрясіння, викликане якоюсь подією, з якими людина (дитина) не змогла впоратися. Вплив війни на психічне здоров’я – це соціальна реальність, яка змушує розкриваючи характер змін психіки дітей і підлітків, працювати над зниженням ризиків виникнення у них проблем у майбутньому.

Діти війни – різного віку, різної статі, але їх об’єднує одне горе, одна біда. Дуже часто діти, які пережили травмуючі події, мають фізичні прояви травми, такі як: енурез, заїканням чи випаданням волосся. Найбільш розповсюдженими серед психологічних наслідків є агресія (як внутрішнього – самоушкодження, так і зовнішнього – “покарання інших” характеру), емоційна замороженість та внутрішнє заглиблення, закритість, відстороненість.

Відреагування отриманих психологічних травм у кожної дитини відбувається індивідуально та залежить від родинних, соціальних та особистісних умов відновлення.

Основні критерії психотравми:

• безпосереднє зіткнення (експозиція) зі смертю або загрозою життю;
• інтрузивні симптоми (включають нав’язливі спогади, страшні сни, дисоціативні реакції (флешбеки),сильний психологічний дистрес та фізіологічні реакції при зіткненні з нагадуваннями (тригерами) про травматичну подію);
• стійке уникання травматичних спогадів та нагадувань про подію;
• негативні зміни у думках та настрої;
• помітні зміни в емоційному стані (дратівливість, спалахи гніву, самоушкоджуюча поведінка, надмірна настороженість, проблеми з концентрацією уваги тощо);
• тривале порушення сну;
• підвищення рівня тривожності, очікування повторення подій;
• порушення соціальних зв’язків

Схемою роботи для успішного відновлення після травмівних подій є:

• своєчасна психоедукація та увага до потреб дитини
• робота з її емоційним станом та надання можливості різними способами пройти відреагування травмуючого досвіду. Це можуть бути вправи на вивільнення агресії (такі як побити подушку, з силою малювати олівцями, рвати папір), робота з горем, робота з тілом та зажимами, які утворилися внаслідок травмівної події.

Важливо з дітьми старшого шкільного віку працювати над побудовою життєвої перспективи, оскільки багато хто з них внаслідок травмівних подій бояться будувати плани на майбутнє, бо все може змінитися в будь-яку хвилину, вони не відчувають основи і стабільності.

КУДИ ЩЕ ЗВЕРТАТИСЯ ПО ДОПОМОГУ: ЛІНІЇ ПІДТРИМКИ ТА КОРИСНІ РЕСУРСИ

Якщо Ваша дитина потребує психологічної допомоги, а звернутися до фахівця офлайн немає можливості, – скористайтеся контактами психологічної підтримки:

• Лінія Національної психологічної асоціації – 0 800 100 102 (з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безоплатні), https://www.npa-ua.org.
• «Поруч» – спільний проєкт МОН України, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії та ГО «ВГЦ «Волонтер» – poruch.me
• Гуманітарна місія «Проліска» – proliska.org/pro-gumanitarnu-misiju
• Національна дитяча «гаряча лінія» – 116111, 0 800 500 225
• Ветеранський простір надає психологічну допомогу дітям, які переживають наслідки обстрілів або чиї родичі перебувають на фронті – https://www.facebook.com/vtprostir
• «Перемога» – Telegram-канал психологічної підтримки для осіб з 8 до 22 років – https://t.me/+U83C2OkswW5mYzky
• БО «Голоси дітей» – безоплатна психологічна допомога для дітей і батьків – 0 800 210 106 (безоплатно в межах України), +38 099 198 57 95 (з 9 до 20 години), voices.org.ua
• «Не дрібниці» – безоплатний сервіс психологічної підтримки підлітків www.notrivia.com.ua