Соціально-побутові навички – це такі навички, які відпрацьовуються в пасивно-активній формі (з допомогою педагога та батьків) при поступовому зменшенні ролі дорослого, які передбачають оволодіння самостійним виконанням різних дій. Оволодіння соціально-побутовими навичками робить дитину більш незалежною в домашньому, шкільному і суспільному середовищі.
До навичок соціально-побутового орієнтування включаємо наступні здатності:
визначення частин тіла людини;визначення власної адреси і членів своєї сім’ї;орієнтування в частинах приміщення;обізнаність у побуті та вміння в ньому орієнтуватись;орієнтування на вулиці;поінформованість про флору та фауну;орієнтування в часі;засвоєння соціальних норм і правил поведінки.
Поняття «соціально-побутове орієнтування» є інтегрованим, воно складається як з побутових навичок, так і соціальних. Побутові навички – це навички відпрацьовані до такого ступеня, щоб дитина зуміла застосовувати їх на практиці без нагадувань, порад і вказівок. Соціальна навичка включає в себе уміння співпрацювати; готовність спілкуватись з однолітками та іншими дітьми, дорослими; уміння адаптуватися в новій групі, колективі, в незнайомих умовах.
