Емоційний розвиток є вагомою частиною загального психічного розвитку дитини. Ознайомлювати дітей із власними емоціями і вивчати їх необхідно з раннього віку.
Серед основних завдань емоційного розвитку можна виділити наступні (вони є актуальними, як для батьків, так і для педагогів):
вчити фокусувати увагу дитини на проявах власних емоцій та емоцій інших людей;вчити наслідувати, відтворювати чужі емоції через гру, театралізацію, розгляд ситуацій особистісного спілкування;вчити звертати увагу на свої м’язові відчуття, фізичний стан, як прояв відповідних емоцій;вчити аналізувати, які емоції викликають ті чи інші відчуття;вчити робити спроби словесного аналізу свого емоційного стану;багаторазово відтворювати емоції у ігрових вправах, що дає можливість закріпити необхідні прояви;вчити контролювати відчуття, поведінку, знати механізми, як подолати негативні емоції, як покращити собі настрій, що робити у неприємних ситуаціях, як краще встановлювати контакти з іншими людьми тощо.Провідним методом роботи з дітьми є імітація ними різних емоційних станів.
Активні мімічні і пантомімічні вправи покращують роботу м’язів обличчя і тіла. Імітація дітьми емоційних станів сприяє розширенню їх системи знань про емоції, дає можливість наочно переконатися в тому, що різні настрої, переживання виражаються в конкретних позах, жестах, міміці, рухах. Ці знання дозволяють дітям краще орієнтуватися у власних емоційних станах і емоціях оточуючих.
В роботі з дітьми будь-якого віку педагогу необхідно:
враховувати індивідуальні особливості емоційної сфери кожної дитини (вразливість, стійкість станів, емоційний досвід тощо);розрізняти негативні емоційні прояви та адекватно реагувати на них (депресивні стани, страхи, фобії, неврози, тривожність, швидка втомлюваність нервової системи тощо);не звинувачувати дитину в проявах негативних емоцій та не докоряти за це батьків;спонукати дітей щоденно фіксувати свій емоційний стан, за допомогою відповідних позначок та пояснювати його.Пам’ятаємо! Немає правильних і неправильних почуттів і емоцій, усі вони відіграють значну роль в житті дитини. І що не менш важливо — емоції дитини дають самим дітям і дорослим інформацію про їх стан. Позитивні емоції/почуття (радість, задоволення, гордість, любов тощо) дарують дітям відчуття безпеки та надійності. Інші емоції (гнів, страх, сором тощо) навпаки, попереджують про небезпеку і незадоволеність.
