Сенсорна інтеграція (сенсорна інтеграційна терапія) – процес, під час якого нервова система людини отримує інформацію від рецепторів всіх відчуттів (дотик, вестибулярний апарат, відчуття тіла або пропріоцепція, нюх, зір, слух, смак), потім організовує їх і інтерпретує так, щоб вони могли бути використані в цілеспрямованій діяльності. Іншими словами, це адаптаційна реакція, що служить для виконання певної дії, прийняття відповідного положення тіла, тощо.

При виникненні порушень обробки сенсорних сигналів з’являються дисфункції в моторному, пізнавальному розвитку, а також в поведінкових характеристиках дитини.

Метою терапії сенсорної інтеграції є посилення, балансування і розвиток обробки сенсорних стимулів центральною нервовою системою.

Існує 2 рівні порушення сенсорної інтеграції:

– Гіпочутливість (слабка чутливість) – означає, що мозок сприймає сигнали, які надходять від рецепторів, які недостатні, слабкі. І тоді організм вимагає підсилення цих сигналів.

– Гіперчутливість (підвищена чутливість) мозок сприймає сигнали, які йдуть від рецепторів, як дуже сильні, такі, що можуть становити небезпеку.

СИМПТОМИ:

При гіперчутливості дитина:

  • Уникає / не любить обладнання дитячих майданчиків (гойдалок, гірок, каруселей).
  • Віддає перевагу заняттям сидячи, рухається повільно і обережно, уникає ризиків.
  • Уникає/не любить ліфти і ескалатори, відчуває нудоту при русі в них/на них.
  • Відчуває страх перед падінням, навіть при відсутності реального ризику.
  • Боїться будь-якої висоти, навіть бордюру тротуару або сходинки.
  • Боїться підніматися / спускатися сходами або ходити по нерівних поверхнях.
  • Боїться бути перевернутим догори ногами, поверненим вліво-вправо або назад.
  • Боїться або зазнає труднощів при катанні на мотоциклі, стрибках або утриманні рівноваги на одній нозі (особливо з закритими очима).
  • Легко втрачає рівновагу і може виглядати незграбним.
  • Боїться дій, що вимагають хорошої рівноваги.
  • Уникає швидких або обертальних рухів.

ЯК РОЗВИВАТИ

  • Уникати критики і зауважень щодо фізичної незграбності дитини. Терпляче ставитись до дитини.
  • Уникати різких рухів і різких змін положення тіла дитини, всі рухи робити плавно, повільно і обережно.
  • Не вимагати від дитини швидкості виконання фізичних вправ.
  • Поступово і дуже обережно збільшувати тривалість фізичних занять, амплітуду гойдання на гойдалці, швидкість катання на велосипеді і т.д.
  • Обирайте для дитини більш спокійні види спорту, які не потребують швидкості, перевертань, кружлянь…
  • Головне правило – поступовості і обережності у всіх фізичних і рухливих вправах, допомога і підтримка дитини.
  • Дихальні вправи.

При гіпочутливості дитина:

  • Постійно рухається, ніколи не стоїть на місці.
  • Пристрасно бажає швидкого і/або інтенсивного руху, кружляння.
  • Обожнює, коли підкидають вгору.
  • Може годинами кружляти і не відчувати запаморочення.
  • Любить швидкі, інтенсивні і/ або небезпечні атракціони в парках розваг.
  • Постійно стрибає по меблях, на трамплінах, крутиться на обертовому стільці, перевертається догори ногами.
  • Обожнює гойдатися на гойдалках, розгойдуючись якомога вище.
  • Є «екстремалом», що часом пов’язане з небезпекою.
  • Завжди біжить, стрибає, скаче замість того, щоб йти пішки.
  • Коли сидить, то розгойдується з боку в бік, качає ногою або головою.
  • Любить раптові або швидкі рухи (наприклад, коли машина або велосипед підстрибує на купині).

ЯК РОЗВИВАТИ

  • Рухливі, активні ігри з обертанням, кружлянням, гойданням (слід особливо уважно дотримуватися правил техніки безпеки, контролювати амплітуду гойдання, швидкість обертання і т.п.).
  • Активні ритмічні вправи, танці.
  • Фізичні вправи зі зміною положення голови (стоячи, сидячи, лежачи).
  • Стрибки.
  • Стрибки на батуті, фітболі, на дивані чи на матраці.
  • Гойдалки всіх видів, гамаки (від простих тканинних до еластичних, сенсорних).
  • Катання на велосипеді, скейті, ковзанах, роликових ковзанах.
  • Вправи на балансирах.
  • Біг з перешкодами, «наздоганялки».
  • Ходьба по складному рельєфу (колоди, канати, каміння, вузькі місточки, колеса і т.п.).
  • Вправи на канаті, драбині.
  • Басейн.
  • Тривалі прогулянки на свіжому повітрі, на дитячих майданчиках.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *