Гнозис – здатність впізнавати.
Агнозія – порушення здатності впізнавання.
Прийнято виділяти різні види гнозиса, які відповідають наявним у людини рецепторам – периферичним частинам аналізаторів. Ступінь важливості кожного з них різна.
Так, смаковий та нюховий гнозис менш важливий, ніж слуховий, зоровий та тактильний. Проте варто пам’ятати, що в певних ситуаціях інші види гнозиса також відіграють свою роль в психічному житті людини.
Отже, є 5 видів гнозиса:
– зоровий;
– слуховий;
– тактильний;
– нюховий;
– смаковий.
Зоровий гнозис.
В зоровому гнозису виділяють: предметний, лицевий, колірний, пальцевий та симультанний гнозис.
Предметний зоровий гнозис – найбільш важливий в орієнтації у просторі. Завдяки зоровому гнозису людина розрізняє предмети.
Формування зорового гнозису починається з впізнавання реальних предметів та реальних зображень. Маючи різноманітні іграшки – копії меблів, посуду, фруктів, овочів, тварин тощо, діти швидше засвоюють необхідний їм світ предметів. Починаючи з 2-х років зоровий гнозис ускладняються, і вони проявляють інтерес до простим стилізаціям типу «мультфільму». З часом дітям стають допустимими малюнки, стилізовані в більшому ступені: штриховані, тіньові, накладні, закреслені картинки.
Колірний гнозис – впізнання кольорів розвивається поступово. Спочатку засвоюються яскраві кольори: червоний, синій, зелений. Пізніше засвоюються і інші кольори: білий, чорний, коричневий, оранжевий. При цьому діти можуть малювати траву жовту, а сонце синім. Таке «вільне відношення» з кольорами цілком допустиме. Не варто виправляти дитину, змінюючи обраний ним колір на інший, більш реалістичний.
Після 6-7 років діти засвоюють відтінки. Уміння підібрати відтінки до кольору прийнято оцінювати як свідчення зрілості колірного зорового гнозису.
Лицевий гнозис – впізнавання обличчя. Першим, що засвоює дитина – це обличчя мами або близької йому людини. З часом дитина набуває здатність розрізняти та запам’ятовувати інших осіб.
Симультанний гнозис – це здатність бачити складні зображення цілком, складати деталі в єдине ціле, виділяючи істотні та другорядні ознаки. Таким чином сприймається сюжетна картинка. Симультанний гнозис найчастіше пов’язаний з розвитком мислення і тому є одним з його важливих показників.
Слуховий гнозис.
Слуховий гнозис характеризується необхідність сприйняття послідовності стимулів, що реалізуються в часі. Таке сприймання називається як сукцесивне. Тобто слухові сигнали вимагають сукцесивного (послідовного) аналізу і синтезу акустичних подразників, які поступово надходять.
Єдиний слуховий аналізатор включає в себе дві функціональні системи:
– сприймання мовленнєвих звуків;
– сприймання немовленнєвих звуків.
Важливо враховувати, що слухове сприймання, як і інші вищі форми гнозиса, є активний процесом, який включає в свій склад і моторні компоненти (імітація і спів – для засвоєння немовленнєвих шумів та розвитку музичного слуху; програвання – для розвитку мовленнєвого слуху).
Найбільш важливим для людини є мовленнєве слухове сприймання, яке організоване в фонематичну систему, яка формується в системі даної мови.
Тактильний гнозис.
Тактильний гнозис – це здатність розпізнавати на дотик поверхню, текстуру матеріалу; дізнаватися форму предмета, а також приймати теплові та больові сигнали.
