1. «Поговори зі мною», або слова підтримки, похвала
Слова – потужний інструмент спілкування, особливо у складних ситуаціях. Словесна похвала, заохочення надають дитині відчуття власної цінності та безпеки. Батьківська підтримка під час кризових життєвих ситуацій вкрай важлива, тому помічайте навіть маленькі досягнення дитини та її гарні вчинки. Говоріть про це, нехай дитина чує, як її хвалять. Будьте обережні у критичних висловлюваннях, вони особливо негативно впливатимуть на дитину.
ЯК ПРОЯВЛЯТИ?
говоріть: «В тебе чудово це вийшло», «Я пишаюся тобою», «Навчи мене так робити» і т. ін.;нагадуйте щодня і без обмежень: «Я тебе люблю», «Я люблю дивитися, як ти…(граєшся, малюєш, допомагаєш мені/братику тощо)»;підтримуйте не лише досягнення, а й зусилля дитини;називайте дитину лагідним «домашнім» ім’ям, що використовуєте лише в родині;визнавайте добрі наміри, зусилля та рішучість дитини навіть у ситуації, коли вона помиляється;пишіть записки підтримки й любові і залишайте там, де дитина неодмінно їх побаче.2.«Обійми мене», або безпечні (тактильні) дотики.
Дотики до тих, кого ми любимо, мають потужну емоційну силу.
ЯК ПРОЯВЛЯТИ?
сідайте частіше біля дитини;обіймайте, цілуйте, погладжуйте по спині, тримайте за руку тощо;ініціюйте спільні обійми для всієї родини, а для більшого задоволення ще й обіймайте домашніх улюбленців; грайте в ігри, подібні до Twister, де мають бути тактильні дотики.! Вік дитини не перешкода для обіймів. Під час війни, інших кризових ситуацій підліток також відчуває потребу у вашій ніжності, тому дайте йому можливість побути дитиною стільки, скільки він того хотітиме.
3.«Побудь зі мною», або продуктивно проведений разом час.
Проводячи час із дитиною, ви присвячуєте їй частину свого життя. Навіть під час війни найбільша цінність для дітей – це продуктивний (якісний) час з батьками у спільних діях і спілкуванні. І це найкращий спосіб задовольнити потреби дитини відповідно до її фізичного та емоційного розвитку.
ЯК ПРОЯВЛЯТИ?
завжди уважно слухайте дитину і тримайте з нею зоровий контакт, коли вона розповідає про події/переживання, що з нею сталися, ділиться почуттями чи просто запитує вас про щось;до домашніх справ залучайте дитину як до гри;вигадуйте кумедні й веселі забавки, відшукуйте нагоду посміятися; майте щодня маленькі сімейні традіції – рутинні справи і намагайтеся їх дотримуватися;малюйте разом, ведіть спільний щоденник (нагадувань, корисних спільних справ, буденних позитивних вражень, мрій), стежте за змінами природи тощо.4. «Зроби це для мене», або допомога.
Коли ваша дитина просить полагодити іграшку або хоче допомогти вам у чомусь, йдеться інколи не про дії, а про потребу в додатковій увазі, а отже – в любові. Допомогти дитині і виконати щось за неї – не одне й те саме. Важливо саме разом зробити те, що треба.
ЯК ПРОЯВЛЯТИ?
молодших дітей вкладіть у ліжечко самі (це набагато краще, ніж наказати їм відправлятися спати); якщо є можливість приготуйте дитині улюблену страву/напій;зробіть зачіску, прилагодьте те, що дитина хотіла, до одягу, іграшки, ін.;складіть список улюблених справ, якими можна зайнятися разом, дотримуйтеся його, особливо коли дитина найменше цього очікує;підтримуйте дитину в її уподобаннях.
