Піскова терапія – вид арт-терапії, що пов’язаний із використання природніх матеріалів: води, піску, камінців, ракушок,
рослин. Вона передбачає глибинну роботу з почуттями і переживаннями дитини, дає можливість осмислити і змоделювати стратегії поведінки та відпрацювати витіснені емоції, переживання.
Під час сесій піскової терапії використовується дерев’яний піднос (50×70×8 см), пісок, вода і колекція мініатюрних фігурок. Дно та борти пісочниці переважно розфарбовані у голубий колір, що символізує небо і воду. Колекція включає всі можливі об’єкти, що зустрічаються в оточуючому світі. Доцільно використовувати фігурки, як реальні, так і фантастичні, привабливі та огидні. Розмаїття колекції дозволяє створити максимально інформативну пісочницю у процесі піскової терапії.
Колекція для терапії піском повинна включати:
– фігурки людей різної статі та віку, представників різних історичних епох та різноманітних професій;
– фантастичних істот, персонажів казок, легенд, міфів, богів і богинь різних країн та народів, чаклунів, відьм;
– тварин (наземних, водяних, повітряних), диких, свійських, доісторичних, фантастичних;
– будівлі і споруди, що мають спеціальні призначення (вокзали, лікарні, школи);
– меблі, сходи, ворота;
– храми різних релігій;
– продукти харчування;
– кухонний інвентар;
– засоби праці;
– дерева, кущі, квіти, рослини;
– природний матеріал (каміння, мох, кору дерев, плоди дерев, ракушки, корали, сухі гілки, сухі квіти);
– небесні об’єкти (сонце, місяць, зорі, веселку тощо);
– транспортні засоби (наземні, водні, повітряні);
– мультиплікаційних героїв;
– маски;
– монети, ґудзики;
– ювелірні вироби, біжутерія;
– мініатюрні музичні інструменти;
– ритуальні предмети;
– скляні кульки.
Процес створення піскових композицій відображає циклічність життя та динаміку психічних змін особистості, а їх зміст – різні рівні психічного життя особистості, що разом уможливлюють доступ до найглибших пластів психіки.
Даний метод є ефективним для:
– «пропрацювання» травматичних ситуацій на символічному рівні;
– відреагування негативного емоційного досвіду в процесі творчого самовираження;
– розширення внутрішнього досвіду за рахунок усвідомлення глибинних рівнів психіки;
– зміна ставлення до себе, власного минулого, теперішнього і майбутнього та значимих подій життя;
– побудова довіри до оточуючого світу та набуття ефективних навичок взаємодії з ним.