Головне призначення логопедичного кабінету – створення умов для корекційного навчання дітей з порушеннями мовлення, стимуляції мовної діяльності та мовного спілкування.
Простір кабінету умовно можна поділити на зони. Зонування навчального приміщення дозволяє підвищити ефективність корекційних занять:
Осередок індивідуальної роботи. Тут логопед навчає кожну дитину індивідуально. З обов’язкового обладнання – стіл, стільці, настінне дзеркало, що використовується з метою відпрацювання правильної звукововимови.
Осередок підгрупової роботи – він має бути більш просторішим. Важлива наявність кількох столів/парт, стільців, індивідуальних дзеркал. Також необхідна дошка для демонстрації наочності з можливістю кріплення дидактичного матеріалу до поверхні (наприклад, за допомогою магнітів).
Ігрова зона. Логопедичний кабінет має бути не тільки освітнім осередком, а й місцем, де діти зможуть відпочити, пограти, виявити творчість. У такій зоні можуть розміщуватися іграшки для вільного користування, обладнання для фізичного та сенсорного розвантаження, розвитку соціально-комунікативних навичок.
Осередок методичного супроводу передбачає місце для зберігання методичного та навчально-дидактичного матеріалу – шафи або стелажі для різних посібників, ігор, спеціалізованої літератури, матеріалів для обстеження дітей, документації тощо.
Робоче місце вчителя-логопеда оформлюється таким чином, щоб педагогові було комфортно працювати. Необхідним є письмовий стіл, стілець, комп’ютер (ноутбук), принтер.
ДИДАКТИЧНЕ НАПОВНЕННЯ КАБІНЕТУ ЛОГОПЕДА
🔸Комлект логопедичних карток для автоматизації звуків.
🔸 Альбоми для розвитку мовлення.
🔸 Фланелеграф, набір фігурок та картинок для нього/мольберт.
🔸Наочний матеріал для обстеження мовного розвитку дітей відповідно вікових категорій.
🔸 Ігри, посібники та обладнання для розвитку артикуляції:
– дзеркало настінне для занять;
– дзеркала для індивідуальної роботи;
– форми артикуляційної гімнастики для губ, язика з символами;
– логопедичні зонди (постановочні , масажні) або зондозамінники;
– шафа для стерилізації зондів (ультрафіолетева) або кварцовий/сухожаровий стерилізатор. У разі відсутності таких – вата, спирт, бинт.
– тренажери для язика і прикусу, роторозширювачі.
🔸Ігри та посібники на розвиток мовного дихання:
– схеми диференційованого ротового та носового вдиху/видиху;
– ігри на розвиток повітряного струменя («Аеробол», «Футбол», дихальний тренажер, інструменти для дихальної гімнастики, наприклад – «Саксофон»);
– мильні бульбашки, свічки, «вітродуйчики», легкі предмети (пір’їнки, листя, «сніжинки» тощо);
– картки на розвиток дихання та голосу.
🔸 Ігри та посібники для розвитку граматичної сторони мовлення: спеціалізовані картки, малюнки, ігри типу «Чий одяг/хвіст?», «Назви дитинчат», «Зміни речення» тощо.
🔸 Ігри та посібники для розвитку фразового мовлення:
– спеціалізовані картки, малюнки, окремі предметні та сюжетні картки різної складності;
– картки на називання слів із прийменниками;
– ігри типу «Склади словосполучення», «Склади речення», «Фразовий конструктор», «Склади розповідь за серією картинок» тощо.
🔸Ігри та посібники для розвитку дрібної моторики: гумові масажні м’ячики, шнурівки, мозаїки; ігри з прищіпками, камінцями, природнім матеріалом; сенсорна коробка з крупами або іншим наповненням; пальчикова гімнастика в картинках, пальчиковий лабіринт, пальчиковий театр; конструктори, сортери тощо.
🔸Ігри та посібники для розвитку психічних процесів (уваги, пам’яті, сприймання, мислення, уяви – «Що змінилося?», «Четвертий зайвий», «Склади ціле», «Що переплутав художник (нісенітниці)», «Чия тінь», «Меморі» тощо).
🔸Ігри та посібники для розвитку фонального сприйняття:
– свистки, дзвіночки, брязкальця, музичні інструменти, іграшки та картки для звуконаслідування;
– схеми «голосно-тихо», «швидко-повільно», схеми-емоції;
– технічні засоби: магнітофон; аудіозаписи (звуки тварин, побутових приладів, природи – шум дощу, вітру тощо).
🔸Ігри та посібники для звуко-буквенного аналізу та навчання грамоти:
– фронтальні та індивідуальні схеми розбору речень, слів та фішки для них;
– розрізна абетка;
– букви пластикові або паперові;
– тексти для читання, переказу різної складності.
🔸Ігри та вправи для розвитку словника: словникові теми в малюнках та іграх («Овочі», «Фрукти», «Дерева», «Пори року», «Тварини», «Посуд», «Меблі», «Квіти», «Професії», «Транспорт», «Продукти харчування», «Свята» тощо).
🔸Систематизований ілюстративний матеріал, підібраний з урахуванням проходження лексичних тем: предметні картинки; картинки з дією; сюжетні картинки; серії картинок; картинки для складання описових оповідань; іграшки (м’які, хутряні, дерев’яні, пластмасові) для складання оповідань.
🔸Картотеки словесних ігор, ігрових вправ; ігор з розвитку комунікативних здібностей; віршів; потішок; загадок; чисто- та скоромовок; текстів на автоматизацію поставленого звуку (у складі, слові, фразі, реченні, тексті).
🔸Інший цікавий матеріал для дітей різного віку: анаграми, ребуси, шаради, головоломки; мнемотаблиці тощо.
Окрім того, варто передбачити сучасні інтерактивні комплекси та електронні пристрої, які останнім часом стають невід’ємною складовою кабінету логопеда. Вони, в порівнянні зі звичайними предметами навчання, допомагають значно підвищити інтерес дітей до корекційних занять.

Processed with VSCO with al3 preset

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *