Головним завданням діяльності вчителя-логопеда є здійснення корекційної роботи. Корекційна направленість роботи вчителя-логопеда являє собою систему корекційного впливу на мовленнєву та навчально-пізнавальну діяльність дитини із мовленнєвими порушеннями.
ВЧИТЕЛЬ-ЛОГОПЕД ПРАЦЮЄ ЗА ТАКИМИ НАПРЯМКАМИ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ:
Розвиток лексичної сторони мовлення:-активізація та збагачення словникового запасу:
*розвиток словника іменників – називання предметів, особливості їхбудови, деталей та частин, утворення узагальнених понять;
* розвиток словника дієслів – називання дій з предметами;
* називання ознак по декільком параметрам: форма, колір, розмір чи зовнішній вигляд тощо;
* називання та підбір антонімів/синонімів до слів.
Розвиток граматичних уявлень:– розвиток розуміння мовлення;
– розвиток вміння утворювати число іменників/дієслів від однини;
– узгодження іменника з прикметниками, числівниками та іншими частинами мови;
– узгодження слова у роді та відмінку;
– вправляння у словозміні та словотворенні;
– розвиток розуміння та правил використання прийменників.
Розвиток фонетико-фонематичної сторони мовлення:– формуваня звукової сторони мовлення (постановка, автоматизація, диференціація звуків);
– розвиток фонематичного слуху та сприймання;
– закріплення навичок вимови слів різної складової структури;
– підготовка до здійснення елементарного звукового аналізу та синтезу;
– розвиток контролю за власним мовленням.
Розвиток артикуляційної моторики – м’язів артикуляційного апарату через виконання статичних і динамічних артикуляційних вправ.Розвиток загальної та дрібної моторики.Розвиток рухів пальців сприяє покращенню артикуляційної моторики, підготовці кисті руки до письма і є засобом для підвищення працездатності кори головного мозку.
Розвиток загальної моторики здійснюється на матеріалі основних рухів: ходьби, бігу, підскоків, різних шикувань, підключення рухів рук тощо. Всі рухи виконуються ритмічно: під рахунок, під музику з чітко вираженим ритмом і акцентом.
Розвиток мовленнєвого дихання – формування правильного тривалого ротового видиху через систему спеціальних вправ.Розвиток зв’язного мовлення:– розвиток вміння ділитися враженнями про побачене/почуте;
– розвиток вмінь переказ в логічній послідовності змісту сюжетних малюнків та їх серій;
– розвиток вміння складати розповіді-описи за зразком педагога, за схемою, за опорними словами, за уявою тощо.
Завдання логопеда полягає не лише у виправленні мовленнєвих порушень, а й у розвитку пізнавальних процесів дитини, таких як увага, мислення, пам’ять, сприймання.
