За допомогою пізнавальних психічних процесів дитина отримує, осмислює, зберігає інформацію про дійсність. У пізнавальній діяльності сприймання, пам’ять, мислення, увага виступають у єдності, лише в окремих ситуаціях переважає певний пізнавальний процес. Вся  інформація, яку отримує дитина  з довкілля, дозується і фільтрується – цю функцію виконує увага.

Трішки теорії:

Увага – це зосередженість дитини/людини в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об’єкті – предметі, події, образі, міркуванні тощо. Один з головних пізнавальних процесів, від характеристики якого залежить успішність навчальної діяльності.

Види уваги – мимовільна і довільна.

Властивості  уваги – обсяг, розподіл, концентрація, переключення, стійкість, вибірковість.

Як це відбувається на заняттях?

Увага і інтерес не роздільні, тому свою роботу з розвитку уваги у дітей психолог будує на завданнях, що представляють для них великий інтерес. Поступово вводяться вправи, що сприяють формуванню довільної уваги, при виконанні яких діти вчаться утримувати увагу вольовим зусиллям на завданні важливому, хоча і не дуже цікавому.

Які ігри використовуємо?

– коректурні завдання, в яких дитині пропонують знаходити і викреслювати певні визначені букви, малюнки, символи;

– завдання, які вимагають виділення ознак предметів і явищ методом порівняння (пошук відмінностей);

– вправи, які базуються на точному відтворенні якогось зразка (послідовність букв, цифр, геометричних візерунків, рухів і т.д.);

– завдання типу «переплутані лінії», «зашумлені картинки», пошук скритих фігур;

– вправи на запам’ятовуванні предметів/зображень і порядку їх розміщення;

– одноразове виконання двох-тоьох різнонаправлених завдань (наприклад, утримувати рівновагу на балансирі, ловити м’яч та називати комах);

– загадки, питання на уважність, ігри типу «Так/ні», «Буває – не буває», «Заборонений колір/рух»;

– різні таблиці Шульте , які ще й розивають периферичний зіру;

– різні логічні і просторові головоломки.