Основний показник адекватності педагогічного навантаження на дитину – це її висока працездатність та активність на заняттях/уроках. Стійка та швидка стомлюваність показник невідповідності вимог до дитини або її можливостей.
Ознаки втоми дитини під час заняття/уроку:
у сенсорній сфері – зниження чутливості (наприклад, щоб привернути увагу дитини, педагогу доводиться змінювати інтонацію або силу голосу);
у моторній сфері – спад сил та погіршення координації рухів (наприклад, під час заняття порушується постава дитини, що сидить за партою, погіршується почерк);
у когнітивній сфері – погіршення концентрації уваги, спад інтересу до завдання, що виконується, зменшення продуктивності розумової діяльності (наприклад, для вирішення одного й того ж самого завдання в кінці уроку дитині може знадобитися значно більше часу, ніж на початку).
Для правильної організації навчального процесу з урахуванням особливих потреб педагогу необхідно передбачити:
ідентифікацію індивідуальних особливостей дитини;
незвичайну подачу матеріалу (відеоуроки, віртуальні екскурсії/подорожі, інтелектуальні ігри або квести, досліди);
зміну видів діяльності під час уроку/заняття (середня тривалість навантаження 7 хвилин, далі зміна виду діяльності);
фізкультхвилинки, руханки.
Педагогічне навантаження повинно дозуватися таким чином, щоб втома, яка виникає в процесі роботи, повністю зникала після перерви та відпочинку. Якщо цього не відбувається, втома накопичується і перетворюється на хронічну перевтому. Це може спричинити формування стійкого астенічного синдрому.