Більшість дітей з РАС цілком мають здатність говорити. Однак у більшості випадків вони розмовляють інакше, ніж їх нейротипові однолітки. Ці відмінності пов’язані із специфікою обробки та використання мовлення, розуміння невербальної «мови жестів» та інших соціальних нюансів.
Що таке прагматичне (соціальне) мовлення?

-привітання (Доброго дня, до побачення)
-інформування (Я збираюся взяти печиво)
-вимога (Дай мені печиво)
-обіцянка (Я принесу тобі печиво)
-прохання (Будь ласка, дай мені печиво)

-розмовляти з дитиною інакше, ніж із дорослою людиною
-розмовляти із знайомою людиною, інакше, ніж із незнайомою
-розмовляти у класі інакше, ніж на дитячому майданчику.

-говорити по черзі, не перебивати
-дотримуватися теми розмови
-використання вербальних та невербальних сигналів
-використання зорового контакту.
Як РАС впливає на прагматичне мовлення?
Мовні патерни варіюються у різних людей з РАС, однак прагматичне мовлення майже завжди так чи інакше викликає труднощі. Незалежно від того, є у людини з РАС порушення у мовному розвитку чи ні, їй часто важко розуміти вираз обличчя та невербальні сигнали, говорити по черзі тощо.
Люди з РАС можуть мати такі проблеми з спілкуванням:









