Значна частина дітей з порушеннями психофізичного розвитку (а особливо учні, які належать до таких категорій ООП, як: діти з порушеннями інтелектуального розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, зі складними комбінованими порушеннями, з яскравими проявими розладів аутистичного спектра, з вираженим розладом дефіциту уваги з гіперактивністю) характеризуються швидкою ВИСНАЖУВАНІСТЮ, астенічністю (тобто ослабленістю) при виконанні завдань (особливо завдань інтелектуального характеру), порушеною зниженою / низькою або нерівномірною працездатністю.
І у таких випадках варто говорити про необхідність створення адаптованого (або так заваного пристосованого, наближеного) розкладу. І саме цей момент досить часто викликає дебати і суперечки щодо правомірності і необхідності його реалізації. Особисто я вважаю, що якщо дитина належить до учнів з вищеперерахованих категорій особливих освітніх потреб, то з ВИСОКИМ ступенем ІМОВІРТОСТІ вона ПОТРЕБУВАТИМЕ такого РОЗКЛАДУ. Пояснюю це за аналогією щодо зайнять у спортивному залі, до якого приходять дві особи: одна від природи соматично ослаблена, можливо має хронічні захворювання; і друга хай не професійний спортсмен, але такий собі міцний фізкультурник. І ЩО ВІДБУДЕТЬСЯ, якщо ми будемо давати ОДНАКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ (орієнтуючись при цьому на можливості фізкультурника) для обох відвідувачів: однакову тривалість заняття, однаковий темп роботи, однакове навантаження (це може бути як вага спортивних снарядів, так і тривалість діяльності (наприклад, біг на великі дистанції, багатоповторне виконання вправи) тощо). Ще й до того у соматично ослабленої людини будуть додаткові (ті самі корекційно-розвиткові, які проводяться перед уроками (якщо діти навчаються у другу зміну) або після уроків (у разі першої зміни)) заняття.
Чи буде корисним таке навантаження для фізично ослабленої особи? НАВРЯД ЧИ, ще й може підірвати її сили.
Чи буде це МОТИВУВАТИ соматично ослаблену людину, якій після такого перевантаження ще й може бути зле, ще раз прийти до спортивної зали і до занять взагалі? Також НЕ ВПЕВНЕНИЙ (враховуючи знижену навчальну мотивацію, самоорганізацію, порушене цілепокладання таких учнів, схильність до сенсорного перевантаження здобувачів освіти з розладами аутистичного спектра).
Адаптований (пристосований) розклад дозволяє полегшити процес прийняття і засвоєння соціально ситуації шкільного навчання дитиною з особливими освітніми потребами. Тобто він може бути не обов’язково на весь навчальний рік, а на окремий семестр / навчальну чверть. Якщо традиційно зазначається про необхідність врахування потреби в адаптації дитини до школи при вступі до початкової школи (1 клас) або переході з початкової до середньої ланки школи (5 клас) впродовж 2-3 місяців, то чому ми теж саме не повинні робити для учня з ООП в умовах інклюзивного навчання, якщо він цього потребує?
Не дуже добре (але з досвіду знаю, що так буває доволі частенько), коли батьки дитини з особливими освітніми потребами, яка має виражені поведінкові особливості і нюанси, в ОСТАННІЙ термін, без ПОПЕРЕДНЬОЇ підготовки учня вирішують, що їхній дитині потрібна інклюзія, колективна форма роботи (якщо дитина до цього навчалась за індивідуальною формою). І саме адаптований розклад тут прийде хоть в якійсь мірі на допомогу як дитині з ООП, так і педагогам класу. Адже початок навчального процесу змінює для дитини звичний уклад дня, не дає можливість виконання нею ритуалів (якщо говоримо про дитину з розладами аутистичного спектра), появу “чужих” для неї людей (вчителя і його асистента, корекційних педагогів, інших дітей), що буде призводити до психоемоційного перевантаження учня з ООП.
Адаптований розклад являє собою спрощений або комбінований розклад для учня інклюзивного класузі скороченою тривалістю / кількістю уроків, підлаштований під потреби та можливості певного здобувача / групи здобувачів освіти з ООП, які навчаються в інклюзивному класі.
На що ми можемо спиратися, АРГУМЕНТУЮЧИ потребу зобувача освіти з особлими освітніми потребами у АДАПТОВАНОМУ (пристосованому) РОЗКЛАДІ?
Згідно документа: “Розклад корекційно-розвиткових занять для дитини з ООП узгоджується з розкладом навчальних занять (уроків на моє розуміння) інклюзивного класу, в якому навчається здобувач освіти з ООП, складається з дотриманням педагогічних вимог та вимог санітарного законодавства з урахуванням і НЕ МОЖЕ ПРИЗВОДИТИ ДО ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ такої дитини. Для здобувачів освіти, що потребують тимчасового психологічного розвантаження або усамітнення, в ресурсній кімнаті створюється окрема зона, яка використовується незалежно від розкладу занять” (Постанова Кабміну № 957 від 15 вересня 2021 р. “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти”). Цей момент можна використовувати в контексті необхідності введення адаптацій розкладу уроків для уникнення перевантаження здобувачів освіти, що належать до таких особливих освітніх категорій, як порушення інтелектуального розвитку, порушення опорно-рухового апарату, складні множинні порушення, з вираженим розладом дефіциту уваги з гіперактивністю.
Останні категорії зазначаються у ВИСНОВКУ від інклюзивно-ресурсного центру в 7 розділі, а також описово може вказуватися потребами щодо цього при описі компетенцій (вольові якості, саморегуляція, рівень працездатності, темп роботи тощо) у 6 розділі під час опису фахівцями окремих сфер розвитку здобувача освіти з ООП.
А далі вже заклад освіти, якщо дійсно ставиться відповідально до потреб і можливостей дитини з порушеннями психофізичного розвитку (а це не лише педагоги класу, а й адміністрація закладу — у першу чергу), шукає конкретні шляхи реалізації такого розкладу для учнів інклюзивного класу.
Тобто адаптований розклад має будуватися в першу чергу з урахуванням ВІДМІННОСТЕЙ у РИТМІ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ дитини з особливими освітніми потребами та інших учнів інклюзивного класу, які необхідно враховувати в організації режиму праці (навчання на уроках / корекційно-розвиткових заняттях (позаурочна діяльність)) та відпочинку (перерви, скорочений навчальний день порівняно з учнями без ООП тощо).
Адаптований розклад дає дитині з особливими освітніми потребами більш сприятливі і пролонговані у часі умови вироблення навичок сприймати навчальний матеріал, конструктивно реагувати і взаємодіяти з учителем / асистентом учителя, самостійно або з їх допомогою виконувати завдання, налагоджувати контакти з однокласниками / шкільним соціальним отченням, спрямований на поетапне формування навчальної мотивації. Така моя думка щодо МЕТИ введення адаптованого розкладу. Адаптація позитивно впливає на КОГНІТИВНИЙ, ЕМОЦІЙНИЙ і ПОВЕДІНКОВИЙ компоненти.
Процес адаптації традиційно складається з ОРІЄНТОВНОЇ ФАЗИ (2-3 тижні), які дуже доречно припадають на час спостережень асистента вчителя за учнем з ООП перед розробкою індивідуальної навчальної програми, ФАЗИ НЕСТІЙКОГО ПРИСТОСУВАННЯ (2-3 тижні) і ФАЗИ ВІДНОСНО СТІЙКОЇ АДАПТАЦІЇ (5-6 тижнів), якщо процес входження дитини з особливими освітніми потребами до школи проходить відносно стабільно і внутрішня напруга, тривожність школяра знижуються.
Сам розклад уроків і занять для здобувача освіти з особливими освітніми потребами є одним з основних організаційних документів, що регламентує освітній процес і регулює проведення навчальних та корекційно-розвиткових занять.
Він має забезпечувати логічну послідовність засвоєнні знань і виробленні необхідних компетенцій, раціональне використання аудиторного фонду (у тому числі ресурсної кімнати). Без наявності останньої, на мою думку, реалізація адаптованого розкладу буде більш складною, тому закладу освіти варто обовязково подбати про виділення у шкільній будівлі приміщення і відповідне його обладнання (розумію, що за один-два роки повноцінну ресурсну кімнату у звичайній школі зробити важко, але часто стикався з тим, що у школі взагалі ніякої кімнати немає (при тому, що самі інклюзивні класи є: з дітьми з РАС, вираженим РДУГ, з інтелектуальними порушеннями)). Адаптований розклад має враховувати рекомендації відповідно до наявних порушень психофізичного розвитку здобувача освіти з ООП, можливостей закладу освіти (наявність асистента вчителя, корекційних педагогів, психолога, аудиторного фонду, ресурсної кімнати або такого куточка у класі тощо), можливостей батьків (приводити дитину пізніше (скажімо, не на перший, а другий урок) або забирати пізніше (з останніх уроків) тощо). Тобто для прийняття оптимального рішення щодо практичної реалізації адаптованого розкладу для здобувача освіти з ООП необхідно враховувати:
– категорію особливих освітніх потреб і зміст висновка ІРЦ (зазначені компетенції, рекомендації);
– спостереження педагогів інклюзивного класу (вчителя і асистента вчителя);
– наявний аудиторний фонд і оснащеність закладу освіти (та ж сама ресурсна кімната або її замінники);
– можливості і згоду батьків (питання адаптованого розкладу потрібно ОБОВ’ЯЗКОГО обговорити з ними, щоб уникнути згодом непорозумінь);
– загальний розклад інклюзивного класу та графік роботи корекційних педагогів.
Категорія ООП і спостереження педагогів вказують на передумови необхідності реалізації такого розкладу, згода батьків — їхню підтримку і подальшу можливість відносно безпроблемної реалізації, наявна матеріальна і аудиторна забезпеченість і загальний розклад уроків / занять — визначає конкретні напрями і кроки у створенні адаптованого розкладу для учня з ООП. Поки що бачу загальний рух у створенні адаптованого розкладу у конкретному закладі осіти саме таким чином. Якщо у колег будуть слушні зауваження або рекомендації — готовий сприймати.
Під час розробки адаптованого розкладу уроків повинні враховуватися особивості психофізичного розвитку та динаміка розумової працездатності здобувача освіти з ООП. Пік розумової активності школярів зазвичай припадає у час між 10.00 та 12.00 годинами дня (2-3 уроки), але варто також враховувати індивідуальні нюанси ровитку і працездатності дитини з ООП. Часто такі діти з особливостями сприймання, поведінковими особливостями, зниженою розумовою працездатності ВІДНОСНО більш-менш працездатні до середи, тому четвер обов’язково має бути ще більш розвантажувальним днем порівняно з іншими учнями класу (можливо, зі зменшеною порівняно зі звичним розкладом кількістю уроків — на 1 урок), та впродовж 2-3 неповних уроків у один день.
Розклад уроків як планування черговості уроків на день / тиждень складається на семестр (адаптований, за потреби — на чверть) відповідно до навчальних планів, графіків навчального процесу, календарно-тематичного планування здобувача освіти з ООП. Тижнений обсяг і тривалість уроків не повинні перевищувати граничне тижневе навантаження для здобувача освіти з особливими освітніми потребами.
Знову ж таки не забуваємо про ВІЗУАЛЬНИЙ РОЗКЛАД як позитивної мотивації для дитини з особливими освітніми потребами (зокрема, з РАС, з РДУГ). Навіть якщо вона мовленнєва і читає. Все одно такі діти у більшій мірі потребують унаочнення, візуалізації, у тому числі і стосовно розкладу. А як показує мій суб’єктивний досвід, далеко не завжди цьому приділяється увага в інклюзивних класах. Це картинки, тематичні малюнки, які відповідають не лише тому чи іншому уроку, але і для позначення перерв (наприклад, зображення гри або ласощів, на одній з перерв — столової, до якої ходить клас на обід), корекційних занять, а також часу, коли дитину забиратимуть зі школи (фото мами чи тата). Такі малюночки можуть клеїтися на лінійку з картону і даватися дитині на кожен день. А вчитель може навіть заохочувати дитину, просячи її сказати / показати, якій урок чи заняття буде наступним для класу. Візуальний розклад дозволить учню візуально відстежувати (вибачаюсь за тафтологію) час перебування у школі, ход часу (“було”, “зараз”, “потім”), дає можливість попередити виникаючі ситуації, розвиватиме навички планування та контролю.
Адаптований розклад регламентує навчальний ритм здобувача освіти з особливими освітніми потребами і є фактором оптимізації навчального процесу з урахуванням потреб і можливостей останнього. Вивчення нового матеріалу з найбільш складних для сприймання дитини уроків (освітні галузі “Математика”, “Мови і літератури”) і тем варто планувати на вівторок і середу на 2-3 уроках (початкова школа), 2-4 (середня школа), а четвер — бути розвантажувальним днем (відсутність уроків з предметів, які належать до вище означених освітніх галузей), тобто розподіл уроків за навчальними предметами здійснюється відповідно до шкали за ступенем складності предметів.
Проблема складання адаптованого розкладу полягає в укладанні послідовності проведення уроків для здобувача освіти з ООП з необхідністю урахування низки обмежень, зумовлених порушеннями психофізичного розвитку дитини з ООП, та узгодження такого розкладу із розкладом для всього інклюзивного класу.
За адаптованим розкладом уроків вчитель взаємодіє зі здобувачами освіти з ООП на обраних ними каналах комунікації, дозовано подачи навчальний матеріал. Тривалість такого уроку, на МОЮ думку — до 20 хв. у початковій школ, до 30 хв. — у середній школі (подібно до дистанційного навчання), включає збільшений термін перерв ≥15 хв. (у тому числі за рахунок зменшення тривалості уроку). Зміни тривалості уроків мають бути дидактично обґрунтованими і забезпечувати необхідну якісь освіти згідно очікуваних результатів за індивідуальною навчальною програмою (яrій присвятив свого часу два окремих великих допису, а також две великих пункти в рамках спеціально створеної презентації за навчальним курсом для асистентів вчителів). У процесі реалізації ааптованого розкладу можлива незначна структурна перебудова уроку для здобувача освіти з ООП з урахуванням його працездатності з метою донесення основної інформації, вироблення базових навичок.
ОПУБЛІКОВАНО З ДОЗВОЛУ АВТОРА:
Прасол Дмитро Вікторович, Практичний психолог в Інклюзивно-ресурсний центр 3 Миколаївської міської ради.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.