Сьогодні агресивних дітей стає дедалі більше. Причому ця агресія може бути спрямована не тільки на себе або однолітків. Почастішали випадки, коли школярі виражають свій протест на адресу учителів, батьків, тобто тих, хто має бути для них шанованим авторитетом. Це обумовлено змінами, що відбуваються навколо. Змінились межі й правила, які дорослі пропонують дітям. Можна сказати, що сьогодні у дітей більше «можна», ніж «не можна». А ось школа саме і є для дитини серйозним випробуванням, тому що вона намагається встановити межі. Відеофільми та ігри також провокують агресію у дітей.

Звідки береться дитяча агресивність?

Агресивність завжди обумовлена не однією, а кількома причинами. І вона має тенденцію накопичуватися.

З-поміж причин, що найчастіше трапляються у дітей шкільного віку:

  • невміння інакше проявляти свої почуття;
  • агресія (необов’язково фізична) у ставленні до дитини з боку дорослих і неможливість їм відповісти;
  • значні інтелектуальні навантаження;
  • негативне ставлення однолітків;
  • постійна неуспішність;
  • агресивні приклади поведінки батьків чи інших значущих дорослих;
  • стан нервової системи.

Учитель не завжди може розпізнати причини для агресії у дитини, спілкуючись з дитиною тільки на уроці. Тому, якщо ви розумієте, що ніяк не можете виявити причину агресії в учня, то можете поспілкуватися з його батьками, поговорити особисто з дитиною, попросити про допомогу психолога.

Шкільні проблеми агресивних дітей

  1. Агресивні діти зазвичай демонструють високий рівень імпульсивності, свою поведінку вони ледь здатні опанувати самі. І це проявляється не тільки на перерві, але й на уроці. Дитина може вигукнути, вскочити й ходити класом, вибігти за двері, якщо вона отримала погану оцінку, ударити однокласника прямо на уроці, образити однокласника або вчителя.
  2. Невизнання авторитетів, тобто неповажне ставлення до дорослого. Агресивна дитина не боїться сперечатися з учителем, може робити це досить голосно й різко.
  3. Постійні конфлікти стають для агресивної дитини звичними, і вона живе цими стосунками.
  4. Низька успішність не виявляється в усіх випадках, і все ж агресивні діти менш зібрані й уважні, ніж інші, через свою імпульсивність та особливості нервової системи.
  5. Якщо агресія дитини обумовлена проблемами в її родині й агресивним ставленням до неї батьків, то такий учень майже напевне матиме низьку мотивацію до навчання. Це може бути спричинено надто високими вимогами з боку батьків або, навпаки, їхньою цілковитою байдужістю до успіхів і проблем дитини.
  6. Аутоагресивна дитина може забувати про урок, немовби занурюючись у себе. Саме на уроках такі діти шкрябають собі шкіру, вищипують волосся, рвуть одяг, гризуть нігті тощо.

Правила проведення уроку для агресивної дитини

  • Потенційно агресивних дітей краще не провокувати. Провокації — це різке звертання, ваш гучний голос, крик, покарання, причини яких дитина може не розуміти.
  • Для того щоби в таких дітей час від часу наставала розрядка, важливо давати їм можливість перемикатися. Наприклад, їм складно довго писати, сидіти на одному місці, концентрувати свою увагу на одному й тому самому. Використовуйте на уроці різні види діяльності, перемикайте увагу класу з одного матеріалу на інший.
  • Якщо у вас є неуспішні учні, рано або пізно вони можуть влаштувати «великий вибух». Щоби не доводити дітей до таких крайнощів, намагайтеся створювати навіть найслабшим учням ситуацію успіху на уроці. Намагайтеся зробити так, щоби вам було за що їх хвалити.
  • Якщо ви бачите, що дитина нервується, роздратована на своїх однокласників, різко вам відповідає, намагайтеся згладити ситуацію, а не загострювати її. Запропонуйте учневі виконати те, що у нього напевно вийде, наприклад, попросіть роздати дидактичні картки, щоби він міг перемкнутися і трохи розслабитися. Не забудьте після уроку з’ясувати причину його роздратованості.
  • У разі виникнення найгострішої ситуації, коли дитина почала битися на уроці, кидати предмети й вигукувати злі слова, намагайтеся вивести її з класу. Але не залишайте її саму, покличте на допомогу когось із дорослих, краще психолога, аби він поговорив із дитиною.

Особливі рекомендації

  • Намагайтесь на своїх уроках завжди дотримувати меж і правил поведінки.
  • Агресивна дитина потребує помічника, коли їй треба стримати свої агресивні емоції. Допоможіть їй опанувати свій гнів. Якщо ви бачите дитину, що виявляє агресію до себе, отже, їй потрібна ваша допомога у поліпшенні самооцінки й самоповаги.
  • Дитину переповнюють почуття, тому їй складно зосередитися. Отже, важливо використати прийоми концентрування уваги й водночас чергувати види діяльності на уроці.
  • З таким учнем важливо налагодити теплий контакт і спілкуватися з ним не тільки на уроці.
  • Допомагайте агресивній дитині впоратися з нападами гніву й управляти своєю поведінкою.

Матеріали підготувала практичний психолог Сільченко Тетяна.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.