20 та 22 січня відбулися онлайн-наради для закладів дошкільної та загальної середньої освіти з теми «Взаємодія інклюзивно-ресурсного центру із закладами освіти».
Основні тези онлайн-зустріч:
1. ХТО МОЖЕ ЗВЕРНУТИСЬ ДО ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ? До ІРЦ можуть звернутись батьки, які відчувають занепокоєння щодо розвитку дитини віком від 2 до 18 років, незалежно від наявності в дитини інвалідності чи встановленого діагнозу. Комплексна психолого-педагогічна оцінка та інші послуги ІРЦ можуть надаватись тільки на підставі заяви батьків. Жодна послуга ІРЦ не може бути надана у примусовому порядку чи за зверненням третіх осіб (учителів, вихователів тощо).
2. ЩО РОБИТЬ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР?
Проводить комплексну оцінку з метою визначення особливих освітніх потреб дитини.
Розробляє рекомендації щодо освітньої програми для дитини з особливими освітніми потребами.
Надає психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги.
Педагогічні працівники ІРЦ можуть брати участь у роботі команд психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами у школах і дитсадках.
Проводить моніторинг динаміки розвитку дитини.
Надає консультації та методичну допомогу вчителям і вихователям з питань організації інклюзивного навчання.
Консультує батьків або законних представників дітей з особливими освітніми потребами стосовно зарахування до закладів освіти.
3. ЩО САМЕ ВХОДИТЬ В КОМПЛЕКСНУ ОЦІНКУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ?
Комплексна оцінка проводиться індивідуально за такими напрямами:
-оцінка фізичного розвитку дитини – визначення рівня її загального розвитку, відповідності віковим нормам, розвитку дрібної моторики, способу пересування тощо;
-оцінка мовленнєвого розвитку дитини – визначення рівня розвитку та використання вербальної/невербальної мови, наявності мовленнєвого порушення та його структури;
-оцінка когнітивної сфери дитини – визначення рівня сформованості таких пізнавальних процесів: сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага;
-оцінка емоційно-вольової сфери дитини – виявлення її здатності до вольового зусилля, схильностей до проявів девіантної поведінки та її причин;
-оцінка освітньої діяльності дитини – визначення рівня сформованості знань, умінь, навичок відповідно до освітньої програми чи основних критеріїв формування вмінь і навичок дітей дошкільного віку.
У разі потреби фахівці ІРЦ можуть проводити комплексну оцінку за іншими напрямами, зокрема, визначення рівня соціальної адаптації, взаємовідносин із однолітками, дорослими.
4. ЯК ЧАСТО НЕОБХІДНО ПОВТОРЮВАТИ КОМПЛЕКСНУ ОЦІНКУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ?
Повторна комплексна оцінка фахівцями інклюзивно-ресурсного центру проводиться у разі:
переходу дитини з особливими освітніми потребами з одного ипу закладу до іншого;
рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами щодо наявності успіхів або труднощів у засвоєнні дитиною освітньої програми;
за бажанням батьків.
5. ЯКА ТРАЄКТОРІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ?
Батьки приходять в ІРЦ, щоби пройти комплексну-психолого педагогічну оцінку.
Батьки отримують висновок і обов’язкове роз’яснення щодо нього.
Після отримання батьками висновку про комплексну оцінку розвитку дитини є два шляхи: або до управління освіти, де отримують спрямування на зарахування, або до закладу освіти за місцем проживання із заявою щодо необхідності зарахування або відкриття інклюзивної групи або класу.
Після зарахування дитини в інклюзивний клас (групу) керівник закладу освіти затверджує своїм наказом персональний склад команди психолого-педагогічного супроводу.
6. ЩО ТАКЕ ВИСНОВОК ІРЦ?
Висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку має рекомендаційний характер для батьків.
Він у жодному разі не може бути підставою для спрямування самим центром, органами управління освіти дитини з ООП до певного закладу освіти чи отримання тієї чи іншої форми навчання.
Відповідно до закону “Про освіту”, лише батьки мають право остаточно обрати заклад освіти, різновид та форму навчання власної дитини.
Висновок ІРЦ не має певного терміну дії за умови, якщо в ньому не визначена дата проведення повторної комплексної оцінки розвитку дитини для уточнення або зміни освітньої потреби.
7. ЗМІНИ В НОРМАТИВНО-ПРАВОВІЙ БАЗІ
МКФ-ДП (міжнародна класифікація функціонувань: діти та підлітки). Україна переходить на МКФ, що означає відхід від діагнозів та орієнтування на оцінку індивідуальних потреб дитини. Одиницею класифікації МКФ-ДП є не діагноз захворювання, а особливості функціонування дитини.
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження категорій (типології) освітніх труднощів у осіб з особливими освітніми потребами та рівнів підтримки в освітньому процесі в інклюзивних класах (групах) закладів освіти». проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження категорій (типології) освітніх труднощів у осіб з особливими освітніми потребами та рівнів підтримки в освітньому процесі в інклюзивних класах (групах) закладів освіти».
Постанова КМУ “Про встановалення тривалості здобуття повної загальної середньої освіти особами з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти”
8. ЯКІ ДОКУМЕНТИ СЛІД ПОДАТИ БАТЬКАМ НА КОМПЛЕКСНУ ОЦІНКУ РОЗВИТКУ ДИТИНИ?
Первинний прийом батьків (одного з батьків) або законних представників дитини проводить директор ІРЦ, або уповноважені ним працівники, які визначають час та дату проведення комплексної оцінки та встановлюють наявність таких документів:
документів, що посвідчують особу батьків (одного з батьків) або законних представників (паспорт, копія);
свідоцтва про народження дитини (копія);
індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі інвалідності, копія);
форми первинної облікової документації №112/0 «Історія розвитку дитини», затвердженої МОЗ;
довідки від психіатра (у разі потреби).
У разі коли дитина з особливими освітніми потребами здобуває дошкільну або загальну середню освіту, до заяви додаються:
психолого-педагогічна характеристика дитини із зазначенням динаміки та якості засвоєння знань під час навчання, підготовлена відповідним педагогічним працівником та затверджена керівником відповідного закладу освіти;
зошити з рідної мови, математики, результати навчальних досягнень (для дітей, які здобувають загальну середню освіту), малюнки;
документи щодо додаткових обстежень дитини.
9. ЯК СКЛАДАТИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ НА ДИТИНУ?
Посилання на рекмендації