Мотивація (з лат. «movere» — «рухати») — це бажання і готовність людини щось робити. Це те, що рухає нас, спонукає виконувати певні завдання і йти до поставленої мети

В процесі навчання ключове значення мають два види мотивації — внутрішня і зовнішня.

1) В основі внутрішньої навчальної мотивації лежить пізнавальний інтерес, прагнення дитини отримувати нові знання і навички.

2) Зовнішня навчальна мотивація зумовлюється зовнішніми чинниками, наприклад, заохоченням з боку дорослих (дозвіл пограти за комп’ютером після виконання домашніх завдань, обіцянка купити іграшку/дорогий гаджет, якщо в табелі будуть гарні оцінки). Але, як правило, цей вид мотивації короткостроковий і ненадійний. Адже, коли дитина досягне обіцяного, вона перестане вчитися.

Як допомогти дитині підвищити мотивацію до навчання?

1. З’ясувати причини, чому дитина відмовляється вчитися.

Часто на заваді бажанню вчитися стоїть перевтома, конфлікт з однокласниками чи сварки в родині. Усунувши ці фактори і створивши сприятливу атмосферу в родині, ми зробимо суттєвий крок до підвищення інтересу дитини до навчання. Якщо причина лежить глибше або ви не можете її знайти, варто проконсультуватися з психологом, який допоможе розібратися в ситуації, що виникла і, можливо, дасть конкретні поради.

2. Підтримувати допитливість.

Насамперед дуже важливо не задушити витоки внутрішньої мотивації, коли маленька дитина намагається пізнавати й досліджувати світ, ставить батькам багато запитань.

Якщо загасити цю природну дитячу допитливість («Не лізь!», «Не заважай!», «Відчепись!»), потім, у шкільні роки, змінити це буде дуже важко. А детально й терпляче відповідаючи на всі запитання дитини, ви формуєте в неї установку, що процес пізнання нового — це цікаво, і що ви, як батьки, це заохочуєте.

Не забувайте показувати позитивне ставлення до школи і навчального процесу, адже дитина має бачити, що батьки високо оцінюють роль освіти. Будьте обережні у висловлюваннях про педагогів і предмети. Спробуйте також зацікавити школяра незвичайною подачею матеріалу. Відеоуроки, віртуальні курси, екскурсії, подорожі, інтелектуальні ігри та квести — все це може доповнювати шкільне навчання і дозволяє отримувати задоволення від здобуття знань і особистих відкриттів.

3. Враховувати індивідуальні особливості дитини, її вподобання

Доцільно батькам стежити за тим, куди тягнеться природна мотивація дитини, що її цікавить. Дитина має відчувати себе повноцінним учасником навчального процесу, до думок і почуттів якого прислухаються, а не ігнорують. Дозволяйте дитині змінювати свої уподобання та захоплення, шукати себе в різних формах і різновидах діяльності. Допомагайте школяру знайти зв’язок між навчанням у школі і його інтересами.

Якщо дитині з якихось причин нецікавий або складний конкретний предмет, його можна спробувати вивчати, поєднавши з поточними захопленнями.

4. Допомогти дитині сформувати навички навчальної діяльності

Навчіть дитину вчитися, допоможіть опанувати вміння знаходити, запам’ятовувати, застосовувати знання. Розвивайте критичне мислення дитини, привчайте до самоконтролю. Допоможіть дитині навчитися правильно розподіляти свій час і навантаження, адже під час підготовки доводиться на якісь завдання і предмети виділяти більше часу, на якісь — менше. Це допоможе школяру стати більш організованим і продуктивним.

5. Давати простір для самостійності та креативності.

Доцільно батькам створювати умови, за яких дитина може зробити завдання сама і допомагати тільки, коли вона попросить. Також дозволяйте дитині проявляти творчість, експериментувати. Не наполягайте на зразку, приймайте різні варіанти дій та рішень.

6. Створювати ситуації, в яких помилки є нормою, частиною процесу засвоєння знань (частиною досвіду, гри, необхідною умовою для того, щоб навчитися)

Вчіть дитину перетворювати будь-яку помилку в засіб розвитку, а не привід для звинувачень. Адже коли ми сваримо дитину за помилки, в неї з’являється страх невдачі, що може стати першим кроком на шляху до демотивації.

7. Хвалити дитину за її зусилля

Дитині важливо знати, що всі її зусилля помічаються батьками

8. Не критикувати, не порівнювати з іншими

Замість того, щоб допомогти, батьки часто сварять дитину за погані оцінки або ставлять у приклад інших, більш успішних дітей. Така поведінка — помилка батьків. Адже дитина починає думати, що в центрі вашої уваги — лише її досягнення, а не вона сама. До того ж, порівнюючи дитину з іншими, ми підриваємо її самооцінку і змушуємо думати, що вона гірша за інших.

9. Підтримувати під час невдач

У випадку невдачі проявіть свою любов і розуміння. Якщо дитина відстала від навчального процесу чи не може розібратися в якійсь темі, допоможіть їй (якщо знаєте цю тему і можете пояснювати спокійно) або знайдіть репетитора, який зможе якісно пояснити теми і зацікавити дитину предметом.

10. Дозувати навантаження

Обов’язково дотримуйтеся балансу між навчанням і відпочинком дитини. Не допускайте надмірного навантаження, оскільки саме воно часто стає причиною спаду інтересу до процесу отримання знань. Пам’ятайте, що дитина фізично не зможе приділяти достатньо часу навчанню, якщо її день буде розписаний по хвилинах і вона не зможе відпочивати від занять.

Тому подбайте про те, щоб школяр мав достатньо часу для відпочинку, захоплень і спілкування з друзями.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.