Існують певні правила організації роботи інклюзивного класу. Допомогти педагогу може вчитель-тифлопедагог, який працює зі слабозорими та тотально незрячими дітьми. Разом з тим він здійснює корекційно-виховну роботу з дітьми цієї категорії. На тифлопедагога можна розраховувати, коли потрібно:
- визначити сильні та слабкі сторони дитини;
- з’ясувати її потреби;
- адаптувати навчальні матеріали;
- отримати консультацію щодо роботи з дитиною з особливими освітніми потребами.
Але ми пропонуємо перелік порад, які кожен вчитель, незалежно від фаху, може щоденно використовувати у роботі зі слабозорими дітьми без залучення колег, які спеціалізуються саме на цьому профілі.
1. Завжди використовуйте імена
Звертаючись до учня, завжди називайте його на ім’я. Це допоможе дитині швидко зрозуміти та зреагувати, що звертаються саме до неї, а не до сусіда по парті, наприклад. Коли ви зустрілись у коридорі, не говоріть просте «привіт». Краще так: «Привіт, Женю. Це Інна Володимирівна, як твої справи?». Попросіть однокласників робити те ж саме, це суттєво полегшить взаємодію.
2. Не уникайте слів, пов’язаних зі словом «зір»
Якщо ви намагатиметесь не використовувати у мовленні слова типу «бачити», «дивитися», страждатиме темп викладання матеріалу, постійні затинання у пошуках відповідника відволікатимуть увагу. Як і зрячі однолітки, ці діти мають реагувати на вказані слова.
3. Не чекайте мовчки відповіді, вербалізуйте
Коли щось записуєте на дошці, промовляйте те, що пишете. Використовуйте слова на позначення позиції (вище, нижче, зліва, праворуч). Використовуйте описові фрази типу «М’яч поряд з дверима», а не «М’яч там». Уникайте слів «тут, там» та жестів, які вказують напрямок.
4. Не питайте, чи може учень щось побачити
Не питайте учня: «Ти це бачиш?». Краще: «Що ти бачиш?». Він може бачити щось на дошці, але це не значить, що можуть прочитати весь текст чи перенести його у зошит. Часто виходить так, що учень просто вгадує за силуетом букви чи цифри. Краще наперед поцікавтесь, на якій частині дошки дитині, яка погано бачить, краще видно текст.
5. Контролюйте якість роздаткового матеріалу
Використовуйте матовий папір, глянцевий гірше сприймається слабозорим учнем. Шрифт має бути великим та контрастним. Зауважте, що школяреві потрібно буде більше часу для читання та опрацювання матеріалу. Розкажіть, що саме має дитина зробити з цим роздатковим матеріалом.
6. Правильне робоче місце має вирішальне значення
Використайте усі засоби для максимальної адаптації дитини на уроці. Наприклад, якщо учень бачить лише лівим оком, то йому потрібно сидіти якнайдалі від вікон. В ідеалі, всі джерела світла мають бути за спиною.
7. Не забувайте про контраст!
Використовуйте контрасти у оформленні кабінету. Наприклад, на порозі класу мають бути дві яскравих стрічки на підлозі (з боку коридору та зсередини). В ідеалі подібна політика має бути по всій школі: яскраво виділені мінімум перша та остання сходинка, меблі контрастують за кольором з інтер’єром. Додайте більше яскравих контрастних кольорів, якщо не у всьому кабінеті, то хоча б в окремих його зонах.
8. Давайте орієнтири
Якщо ви стоїте у черзі, наприклад, у їдальню, давайте слабозорій дитині яскраві орієнтири попереду: колір одягу чи волосся. Просіть робити те ж, що й учень-орієнтир – іти прямо, повернути, зупинитися.
9. Будьте впевненим зрячим гідом
Інколи вам доведеться бути провідником для учня. Є декілька варіантів ненав’язливої допомоги. Для наймолодших оптимальним буде, якщо ви притримуватимете їх двома пальцями за зап’ясток (виключення – коли треба перевести через дорогу чи інша ситуація, де потрібен повний контроль). Старших притримуйте вище ліктя.
10. Стежте за безпекою
Переважно це стосується загальношкільної традиції. Це непросто, але в ідеалі потрібно встановити правосторонній рух у коридорах. Бажано використовувати яскраві вказівки. Діти з дефектами зору знатимуть, що вони вільно пересуватимуться по праву сторону коридору, чи на сходах без страху зіткнутися з кимсь іншим. Увага! Якщо є якісь зміни в інтер’єрі класу, попередьте про це школяра. Дайте йому можливість самостійно спокійно дослідити зміни чи допоможіть, за потреби.
11. Перегляньте власні переконання
Ви – приклад для наслідування всього класу. Як ви себе покажете у ставленні до дитини, так її і сприйматимуть однокласники.
