Важливою умовою успішної роботи психолога з дитиною, яка має прояви агресивності є переведення дитячої агресивності в соціальну активність. Це можна зробити наступним чином: сублімація активно негативної поведінки в ігрову, трудову, пізнавальну діяльність; перенесення руйнівних дій з об’єктами на неживі природні матеріали (пісок, воду, глину, пластилін тощо); пояснення недоцільності поведінки і вчинків, що ведуть до насильства і жорстокості; вираження співпереживання і співчуття; показ зразка поведінки, за допомогою якого зупиняються деструктивні дії; розповідь казок або надання можливості дитині складання власних історій щодо ситуації. Також в інструментарії практичного психолога часто вживаними є проєктивні методики.

Психологічне вимірювання із застосуванням проєктних методик здійснюється на основі інтерпретації результатів діяльності дитини за допомогою слабо структурованого стимулювального матеріалу, який дитина доповнює, проєктуючи таким чином свою особистість.

Найбільш поширеною є «Дім – дерево – людина», автором якого є американський психолог Дж. Бак, дає змогу виявити такі симптомокомплекси: почуття незахищеності, тривожність, невпевненість у собі, почуття неповноцінності, ворожість до оточуючих, наявність конфліктної (фруструючої) ситуації в житті дитини, труднощі у спілкуванні і встановленні контактів, депресивні тенденції. Обстежуваному пропонують намалювати будинок, дерево і людину. Цей тест належить до проєктивних, оскільки при невизначеності висунутого стимулу дитина проєктує своє уявлення про будинок (дерево, людину) і ставлення до того, що цей об’єкт символізує для неї.

Тест Люшера також належить до проєктивних методів. Суть його полягає в тому, що вибір дитиною того чи іншого кольору відображає функціональний стан її психіки, головні потреби, прагнення й побоювання, а також стійкі риси особистості.

Проєктивна методика «Кактус» досліджує емоційно-особистісну сферу дитини, виявлення наявності агресії, її направленості і інтенсивності. При проведенні діагностики видається аркуш паперу та кольорові олівці. Після того, як дитина намалювала малюнок, їй задають питання, відповіді які допоможуть уточнити інтерпретацію.

Методика «Вулкан» – одна з найбільш цікавих та маловідомих проєктивних малюнкових методик в роботі практичного психолога. Ця методика допомагає дітям аналізувати, розуміти і керувати злістю та агресією. Основне завдання в роботі зі злістю – полягає в допомозі проаналізувати процес її виникнення і навчити контролювати її прояви.

Аналізуючи результати виконання завдань, дані бесіди і, особливо, спостереження за емоційно-руховими проявами дитини, психолог робить висновки про ступінь усвідомлення дитиною себе як суб’єкта своєї життєдіяльності, з’ясовує її уявлення про причини й цільові зв’язки між подіями її життя, ставлення до свого майбутнього, оцінювання минулих подій і пережитої ситуації, світовідчуття в цілому. Слід зазначити, що викладені методи дослідження особистості, як і всі проєктивні методи, не дають однозначної відповіді на запитання, що цікавлять психолога. Результати, отримані з їх допомогою, – завжди умовні, оскільки можуть відображати як актуальні, тимчасові стани дитини, так і її дійсну життєву ситуацію.