Психологічне вимірювання із застосуванням проєктних методик здійснюється на основі інтерпретації результатів діяльності дитини за допомогою слабо структурованого стимулювального матеріалу, який дитина доповнює, проєктуючи таким чином свою особистість.
Найбільш поширеною є «Дім – дерево – людина», автором якого є американський психолог Дж. Бак, дає змогу виявити такі симптомокомплекси: почуття незахищеності, тривожність, невпевненість у собі, почуття неповноцінності, ворожість до оточуючих, наявність конфліктної (фруструючої) ситуації в житті дитини, труднощі у спілкуванні і встановленні контактів, депресивні тенденції. Обстежуваному пропонують намалювати будинок, дерево і людину. Цей тест належить до проєктивних, оскільки при невизначеності висунутого стимулу дитина проєктує своє уявлення про будинок (дерево, людину) і ставлення до того, що цей об’єкт символізує для неї.
Тест Люшера також належить до проєктивних методів. Суть його полягає в тому, що вибір дитиною того чи іншого кольору відображає функціональний стан її психіки, головні потреби, прагнення й побоювання, а також стійкі риси особистості.
Проєктивна методика «Кактус» досліджує емоційно-особистісну сферу дитини, виявлення наявності агресії, її направленості і інтенсивності. При проведенні діагностики видається аркуш паперу та кольорові олівці. Після того, як дитина намалювала малюнок, їй задають питання, відповіді які допоможуть уточнити інтерпретацію.
Методика «Вулкан» – одна з найбільш цікавих та маловідомих проєктивних малюнкових методик в роботі практичного психолога. Ця методика допомагає дітям аналізувати, розуміти і керувати злістю та агресією. Основне завдання в роботі зі злістю – полягає в допомозі проаналізувати процес її виникнення і навчити контролювати її прояви.
Аналізуючи результати виконання завдань, дані бесіди і, особливо, спостереження за емоційно-руховими проявами дитини, психолог робить висновки про ступінь усвідомлення дитиною себе як суб’єкта своєї життєдіяльності, з’ясовує її уявлення про причини й цільові зв’язки між подіями її життя, ставлення до свого майбутнього, оцінювання минулих подій і пережитої ситуації, світовідчуття в цілому. Слід зазначити, що викладені методи дослідження особистості, як і всі проєктивні методи, не дають однозначної відповіді на запитання, що цікавлять психолога. Результати, отримані з їх допомогою, – завжди умовні, оскільки можуть відображати як актуальні, тимчасові стани дитини, так і її дійсну життєву ситуацію.