І РІВЕНЬ. Предметно-маніпулятивна гра – вид гри, в якій дитина взаємодіє з предметами, щоб дослідити їх. Все починається з того, що дитина торкається до незнайомого предмету, бере його до рук, маніпулює ним, щоб роздивитись та ознайомитись. На даному рівні гри, дитина не застосовує уяву, не спішить розділити гру з друзями чи дорослим, а просто досліджує, виконуючи маніпулятивні дії з предметом/іграшкою – тисне, катає, крутить, підкидає, розбирає.
Так формуються перші ігрові дії і дитина починає вирізняти в іграшках певні властивості, пов’язувати свої дії та наслідки цих дій, наприклад, якщо натиснути на іграшкову собачку, то вона “розмовляє”, якщо штовхнути м’ячик – він котиться.
ІІ РІВЕНЬ. Функціональна гра – вид гри, в якій дитина використовує предмети та іграшки відповідно до їх функцій (наприклад, стукає паличками по барабану, будує вежу з кубиків, годує ляльку).
ІІІ РІВЕНЬ. Символічна гра – вид гри, в якій дитина використовує предмет, замінюючи їм інший об’єкт та наділяє предмет властивостями, який той не має. У символічної гри безліч форм, але вона завжди відображає щось абстрактне, те, що відсутнє в даній ситуації. Наприклад, дитина «п’є» з чашки воду (вода відсутня); дитина ложкою годує звірят (їжа відсутня); дитина «міряє» температуру ляльці паличкою з під морозива (повна заміна предмету – замість іграшкового термометру паличка).
Символічна гра свідчить про появу здатності до абстрактної візуалізації та уяви відсутніх предметів. Така гра виникає лише за умови, що дитина свідомо наділяє певний предмет новим значенням і розуміє, що не всі предмети підходять для виконання потрібної функції (наприклад, терометром може бути паличка, олівець, дитячка ложка, однак не використовує м’яч).
Гра дітей з особливими освітніми потребами, здебільшого має іншу динаміку та логіку розвитку, вона часто нефункціональна, позбавлена сюжету, монотонна, та складається з багаторазових повторюваних маніпуляцій з іграшками, які використовуються не за призначенням. Тому дітей треба вчити грати, починаючи з розвитку предметно-ігрових дій. При цьому обов’язково повинні враховуватися ігрові переваги дитини: на перших заняттях береться улюблена або добре знайома дитині іграшка. Дорослий пропонує дитині здійснювати предметно-ігрові дії по наслідуванню, неодноразово повторює їх і супроводжує мовними коментарями.
Найефективніше розвивати ігрову діяльність до шести років.
