НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

21 липня 2021 року з’явилась постановка Кабінету Міністрів України №765 щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами, а також додаток 4 до Положення, в якому зазначені категорії (типи) освітніх потреб (труднощів). Згідно з цим документом, під освітніми труднощами мають на увазі труднощі у навчанні, які впливають на процес здобуття освіти та рівень результатів навчання дітей відповідного року навчання у відповідному закладі освіти.

«Рівень підтримки» в освітньому процесі в інклюзивних класах (група) – обсяг тимчасової або постійної підтримки в освітньому процесі учнів з особливими освітніми потребами відповідно до їхніх індивідуальних потреб.

КАТЕГОРІЇ ОСВІТНІХ ТРУДНОЩІВ

• Інтелектуальні.

Можуть полягати в обмеженні функціонування різного ступеня прояву передумов інтелекту (пам’яті, уваги, мислення, мовлення, вольових процесів, мотивації тощо), власне інтелекту (здатності до узагальнення, абстрагування, міркування, продукування думки, судження, здатності робити висновки тощо), інвентарю інтелекту (набутих знань, умінь, навичок).

• Функціональні (сенсорні, моторні, мовленнєві).

Можуть полягати в обмеженні життєдіяльності різного ступеня прояву слухової, зорової, опорно-рухової, мовленнєвої функцій (характеристик голосу, розрізнення звуків мовлення на слух, використання словникового запасу і граматики, перебігу читання, письма, комунікації тощо).

• Фізичні.

Можуть полягати в обмеженні функціонування різного ступеня прояву органів та кінцівок дитячого організму.

• Навчальні.

Можуть полягати в обмеженні або своєрідності перебігу довільних видів діяльності різного ступеня прояву (писемного виду діяльності, математичних дій і т.д.).

• Соціаоадаптаційні (особистісні, середовищні труднощі) або соціокультурні (взаємодія з представниками осередків окремих культур, отримання інформації засобами жестової мови тощо).

Можуть полягати в наявності бар’єрів на шляху до формування навичок пристосування до умов соціального середовища, прояву рольової пластичності поведінки, інтеграції у соціальні групи, засвоєння стабільних соціальних умов, прийняття норм і цінностей нового соціального середовища тощо.

Виявлення бар’єрів виступає у якості індикатора переведення певних особливостей розвитку до статусу особливих освітніх потреб у наданні освітніх послуг закладом освіти, а значить пристосуванні освітнього середовища до стану розвитку дитини.

Варто розуміти, що ті особливості, які можуть бути виявлені під час обстеження, можуть проявитися у вигляді певних труднощів, але не створювати бар’єр на шляху до опанування шкільних знань, не набувають статусу особливих освітніх потреб, відповідно не потребують спеціальних налаштувань освітнього середовища.

РІВНІ ПІДТРИМКИ

Щодо кожної категорії передбачено п’ять рівнів підтримки дитини з ООП в освітньому процесі.

Підставою для надання такої підтримки є висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, наданий інклюзивно-ресурсним центром, та заява одного з батьків чи інших законних представників дитини.

Діти, які мають труднощі I ступеня прояву (незначні).

Надання дітям консультативної допомоги в освітньому процесі вихователем-методистом, корекційним педагогом, логопедом, психологом, надання за потреби логопедичних послуг. Не потребує надання асистента та адаптації або модифікації програми.

Діти, які мають труднощі II ступеня прояву (труднощі легкого ступеня прояву).

Наявність потребу у здійснення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини в ІРЦ, створення освітнього середовища, можлива потреба у допоміжних засобах навчання чи додатковій підтримці, адаптація змісту навчання, методична підтримка та консультації учасників освітнього процесу фахівцями ІРЦ та іншими фахівцями тощо.

Діти, які мають труднощі III ступеня прояву (труднощі помірного ступеня прояву).

Додаються: асистент вихователя, відповідно до потреби дитини; заняття з розвитку слухового та зорового сприймання, альтернативної комунікації, соціально-побутового орієнтування тощо.

Діти, які мають труднощі IV ступеня прояву (труднощі тяжкого ступеня прояву).

Надається асистент вихователя, є потреба у присутності асистента дитини. Адаптація або модифікація змісту навчання, використання спеціальних методів, технологій та прийомів.

Діти, які мають труднощі V ступеня прояву (труднощі найтяжчого ступеня прояву).

Модифікація змісту навчання, потребує допомоги асистента вихователя та асистента дитини, корекційно-розвиткові заняття до 8 разів на тиждень, навчання за модифікованим розкладом.

На кожному з рівнів підтримки є важливим облаштування освітнього середовища:

• • універсальний дизайн;
  • розумне пристосування;
  • облаштування ресурсної кімнати;
  • прилаштування місця навчання та закупівля індивідуальних засобів навчання.