Мисленнєві операції – це розумові дії, за допомогою яких дитина пізнає світ, встановлює зв’язки між предметами та явищами, аналізує, порівнює, узагальнює інформацію, встановлює закономірності та робить висновки.
✅Основні логічні операції
🔹Аналіз – розчленування цілого на частини для кращого розуміння його структури.
Приклад: дитина розглядає яблуко і визначає його колір, форму, запах і смак.
🔹Синтез – об’єднання окремих частин у єдине ціле.
Приклад: після аналізу деталей конструктора LEGO та поданого зразка дитина збирає відповідну модель (споруду).
🔹Порівняння – встановлення подібностей і відмінностей між предметами чи явищами.
Приклад: яблуко і груша – обидва фрукти, але мають різну форму та смак.
🔹Абстрагування – розумова дія, яка полягає у відокремленні суттєвих ознак об’єкта від другорядних, що не впливають на його зміст чи приналежність до певної групи.
Приклад: під час читання дитина має абстрагуватися від різних шрифтів літери А, розуміючи, що це один і той самий символ, навіть якщо він друкований, рукописний чи стилізований.
🔹Узагальнення – об’єднання предметів або явищ за спільними ознаками.
Приклад: «яблуко», «груша», «слива» → фрукти.
🔹Класифікація – впорядкування предметів за певними критеріями.
Приклад:
За родовими ознаками: кіт, собака, свиня → свійські тварини.
За функціональними ознаками: колесо → елемент транспортного засобу, який забезпечує його рух.
✅Складні логічні дії
🔸Встановлення закономірностей – знаходження повторюваних зв’язків або послідовностей.
Приклад: продовжити ряд «2, 1, 2, 1, …» → дитина має визначити наступне число за законом повторення.
🔸Встановлення причинно-наслідкових зв’язків – усвідомлення взаємозв’язку між подіями, коли одна подія є причиною, а інша – наслідком.
Приклад: під час роботи із серією сюжетних картинок дитина встановлює хронологію подій та визначає, що саме призвело до певного результату. Наприклад, саджаємо насіння в землю → поливаємо горщик із насінням → з’являється маленький паросток → рослина підросла та має зелене листя.
🔸Аналогія – порівняння різних об’єктів чи ситуацій за спільними ознаками та перенесення знання з однієї сфери на іншу.
Приклад: «Птах будує гніздо, людина будує будинок» – встановлення подібності в способах створення житла.
🔸Виключення зайвого – визначення об’єкта, який не належить до групи.
Приклад: «кіт, собака, корова, стілець» → зайвий «стілець».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *