Алалія – виражене недорозвинення або повна відсутність мовлення, викликане органічним ураженням коркових мовленнєвих центрів головного мозку, що виникло внутрішньоутробно або в перші 3 роки життя дитини.
При алалії спостерігається пізня поява мовних реакцій, бідність словникового запасу, грубі аграматизми, порушення складової структури, звуковимови та фонематичних процесів. Дитина з алалією потребує грунтовного неврологічного та логопедичного обстеження.
Психолого-педагогічний та медичний вплив при алалії включає в себе медикаментозну терапію, розвиток психічних процесів та систематичну логопедичну роботу.
Недорозвинення мовлення виникає в результаті травм, отриманих під час пологів або протягом перших трьох років життя, а також внаслідок перенесених захворювань головного мозку. При цьому дитина має нормальний рівень інтелекту та слуху. Мовлення дитини з алалією може бути повністю відсутнім або частково втраченим. В останньому випадку у дитини наявні задатки мовлення, однак словниковий запас вкрай бідний, що створює проблеми в побудові фрази та вираженні своїх думок.
Причини
Причини розвитку алалії у дітей пов’язані з ураженням головного мозку.
Під час вагітності на розвиток головного мозку можуть впливати різні внутрішньоутробні інфекції, хронічна гіпоксія плоду, маточно-плацентарно недостатність, паління, зловживання алкоголем матір’ю.
Пошкодження головного мозку дитини можуть спостерігатися і під час пологів, наприклад, при тривалому перебуванні головки дитини в малому тазу, слабкій пологовій діяльності, стрімких пологах, родовій травмі, переохолодженні дитини, відсутності протягом тривалого часу поживних речовин в перші години після народження.
На першому році життя дитини можливе ураження головного мозку внаслідок перенесених тяжких вірусних інфекцій (менінго-енцефіліту, краснухи), травматичного пошкодження головного мозку (забої, закриті черепно-мозкові травми).
Симптоми
Ознаки прояву алалії залежать від форми захворювання. Основними симтомами алалії вважаються: порушення дрібної моторики рук (дитина не може самостійно застібати гудзики або зав’язувати шнурки); часта зміна настрою; підвищена втомлюваність; повна відсутність мовлення або нечітке “змазане” мовлення; грубі порушення звуковимови; обмежаний словниковий запас; недостатнє розуміння того, що говорять оточуючі; яскраво виражена міміка та жестикуляція.
Діагностика
Для того, щоб діагностувати алалію, необхідна консультація таких лікарів: невролог, педіатр, отоларинголог, психіатр, клінічний психолог. Такі консультації необхідні для виявлення особливостей розвитку дитини.
Важливо! Логопед НЕ встановлює діагнозу “алалія”.
Лікування та допомога
Робота над мовленням проводиться на фоні медикаментозної терапії, яка направлена на стимуляцію дозрівання мозкових структрур. Враховуючи системний характер порушення, логопедичні заняття по корекції алалії передбачають роботу над всіма сторонами мовлення.
При моторній алалії у дитини проводиться робота над стимулюванням мовленнєвої активності, по формуванню активного та пасивного словника, фразового мовлення, граматики, розвитку зв’язного мовлення, звуковимови. В логопедичні заняття включають логоритміку та логопедичний масаж.
При сенсорній алалії робота проводиться у таких напрямках, як розрізнення немовних та мовних звуків; диференціація слів, співвіднесення їх з конкретними предметами та діями, розуміння словесних інструкцій. В процесі накопичення словника, формування фонематичного сприймання стає можливими розвиток власного мовлення дитини.
При різних формах алалії рекомендується робота з дитячим психологом. При алалії важливо розвивати комунікативні навички, дрібну моторику та психічні процеси (пам’ять, увагу, мислення).
