Мовлення – найбільш поширена форма комунікації. Діти та дорослі користуються нею для обміну інформацією, пізнання навколишнього світу, встановлення та підтримання соціальних контактів.
Для дітей та дорослих з мовленнєвими та іншими порушеннями, які ускладнюють процес спілкування, застосовується альтернативна та допоміжна комунікація.
Альтернативна та допоміжна комунікація (АДК) − це сфера зусиль, спрямованих на задоволення комунікативних та інших, пов’язаних із цим, потреб дітей та дорослих, які зазнають значних і складних порушень спілкування.
АДК в роботі з дітьми з особливими потребами має подвійне завдання: з одного боку, підтримати розвиток мовлення тоді, коли його рівень недостатній для повноцінного спілкування або висловлювання є незрозумілими для оточуючих, з іншого боку – є опорою на той випадок, якщо в дитини усне мовлення так і не розвинеться.
Системи АДК різноманітні: вирази обличчя, вокалізації, мануальні знаки (жести), картинки, письмо, предметні символи, низько- та високотехнологічні пристрої та інші.
Альтернативна комунікація не має вікових та інтелектуальних обмежень і може застосовуватися під час роботи з дітьми та дорослими, які зовсім не говорять, мають суттєво обмежений словниковий запас або втратили мовленнєві навички внаслідок травм, інсульту тощо.
АДК використовується в роботі з дітьми та дорослими, які мають:
🔸порушення слуху (жестова мова);
🔸порушення зору (шрифт Брайля);
🔸порушення мовлення (тяжкі порушення мовлення, відсутність мовленнєвих навичок);
🔸порушення інтелектуального розвитку;
🔸розлади аутистичного спектру;
🔸розпад вже сформованих мовленнєвих навичок внаслідок травм різного характеру.
В ІРЦ під час занять, зокрема логопедичних, ми використовуємо елементи АДК – картки візуальної підтримки. Такі картки допомагають:
🔹позначити дітям черговість завдань або видів діяльності на занятті;
🔹показати послідовність виконання: «що спочатку, а що потім»;
🔹допомогти зрозуміти поняття часу і часових проміжків;
🔹створити перелік завдань і відмітити, що вже виконано;
🔹пояснити наочно дозвіл або заборону, наприклад: «бігати» – «не можна бігати»;
🔹підтримувати спілкування з тими дітьми, які не розмовляють або мають суттєві порушення мовлення.
Діти та дорослі можуть користуватися АДК тимчасово або впродовж всього життя. На жаль, в сучасних дослідженнях бракує конкретних даних щодо контекстів соціального життя, в яких дитина користується АДК. В той же час є достатньо міфів та упереджень, що призводять до відмови від використання АДК.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *