Категорія часу є для дитини важливим засобом пізнання навколишнього світу. Водночас сприймання часу є одним із найскладніших видів сприймання саме через його специфічні особливості. Так, інтерес дитини привертає все конкретне, видиме: вона із задоволенням прагне обстежити різні предмети, іграшки, «випробувати» їх можливості, порівняти їх між собою. Час не має наочної основи, його не можна побачити, торкнутися і тому він сприймається опосередковано на основі діяльності чи особливого предмета, наприклад – годинника. Тому діти довго не можуть збагнути логіку часових відношень і не сприймають конкретні часові періоди.
Основними труднощами при сприйнятті часу дітьми є:
-змішування часових понять, особливо таких, як «вчора», «сьогодні», «завтра»;
– відсутність точного мовного позначення часових категорій;
– сприйняття часу тільки в теперішній формі;
– труднощі визначення послідовності частин доби, пір року, днів тижня;
– труднощі співвіднесення місяців з сезонами року і датами знайомих свят;
– слабкість розуміння причинної залежності часових відношень;
– труднощі користування годинником, календарем.
Робота з формування вміння орієнтуватися у часі проводиться в системі занять вчителя-дефектолога. Розвиток часових уявлень і орієнтування в часі пов`язані з повсякденним життям і діяльністю дітей, основними орієнтирами є режимні моменти, емоційно значущі події, темп діяльності. Матеріал подається з поступовим ускладненням.
Основні теми занять:
назви та характерні ознаки частин доби/пір року/місяців, їх послідовність; часові поняття: «вчора», «сьогодні», «завтра», «швидко – повільно», «незабаром», «зараз», «потім»; дні тижня – діти вчаться називати, визначати, який день був вчора, який буде завтра, називати кількість днів у тижні, їх порядкові номери; робота з календарем (проводиться після знайомства з порядковим рахунком), годинником; «відчуття часу» – дітей навчають укладатися на занятті у відведений час. Для цього використовуються різні прийоми та наочність, наприклад – пісочний годинник. Діти наочно впевнюються у плинності часу, тривалості його невеликих відрізків.Для ефективного вирішення поставлених завдань велику увагу спеціаліст приділяє наочному та дидактичному матеріалу. Під час корекційних занять використовуються різні моделі (частин доби, днів тижня, пір року), дитячі календарі; прилади для визначення часу дітьми (піщані і механічні годинники, секундоміри); настільно-друковані та дидактичні ігри, художня література, картинки або фотографії, де зображені діти/люди в процесі різних видів діяльності протягом дня, комп’ютерні технології.
