Мовленнєвий розвиток
Тривожні ознаки:
– відсутність перших слів після 1,5 року;
– словниковий запас менше 20 слів у 2 роки;
– відсутність фразового мовлення у 3 роки.
Емоційна сфера
Тривожні ознаки:
– відсутність усмішки у 6 місяців;
– байдужість до емоцій близьких після 1 року;
– неадекватність реакцій (відсутність страху, агресія без причини, аутоагресія) після 2–3 років.
Соціальна взаємодія
Тривожні ознаки:
– відсутність зорового контакту після 6 місяців;
– стійке ігнорування інструкцій у 2 роки;
– відсутність спільної гри у 3 роки.
Рухова сфера
Тривожні ознаки:
– відсутність самостійної ходьби після 1,5 року;
– тремор, тіки, стереотипні рухи після 2 років.
Уява та мислення
Тривожні ознаки:
– патологічні фантазії з елементами галюцинацій після 4 років (дитина «спілкується» з вигаданими персонажами так, ніби вони реальні; заявляє, що бачить або чує когось невидимого; плутає фантазію і реальність).
Сенсорна інтеграція
Тривожні ознаки:
– надмірна чутливість до звуків, світла, дотику;
– відсутність реакції на больові чи інші подразники.
Навички самообслуговування
Тривожні ознаки:
– відсутність спроб їсти самостійно після 2 років;
– відсутність контролю сечовипускання після 5 років (енурез).
Регрес розвитку
У будь-якому віці: втрата раніше набутих навичок (мовних, моторних, соціальних). Це завжди є патологічним симптомом.
Сон та харчова поведінка
Тривожні ознаки:
– хронічне безсоння, часті нічні пробудження;
– відмова від їжі або патологічна вибірковість, що не відповідає віковій нормі.
Активність і поведінка
Тривожні ознаки:
– гіперактивність із відсутністю концентрації уваги після 4 років;
патологічна апатія у будь-якому віці;
– надмірна збудливість, імпульсивність, що перешкоджає навчальній і соціальній діяльності.
Традиційно батьки, помітивши відхилення у розвитку дитини, звертаються передусім до педіатрів та неврологів, і лише в останню чергу – до дитячого психіатра. Основними причинами цього є соціальні стереотипи, страх стигматизації та психологічне заперечення ймовірності психічного розладу у власної дитини.
Розмежування норми та патології у психологічному розвитку дитини є складним завданням, яке потребує фахової оцінки спеціалістів.
Окремі симптоми можуть мати варіант норми в одному віці та бути проявом патології в іншому (наприклад, енурез до 5 років – фізіологічно допустиме явище, проте після цього віку – патологічний симптом). Саме тому для правильної діагностики необхідна міждисциплінарна команда, а раннє втручання є запорукою максимально ефективної корекції.
