У сучасному світі агресивна поведінка серед дітей значно поширилася, зокрема під впливом цифрового середовища, соціальних мереж та медіаконтенту, який часто нормалізує імпульсивні або насильницькі реакції.
У психологічній науці розрізняють нормативну (фізіологічну) та деструктивну (патологічну) агресію.
Нормативна агресія є природною реакцією дитини на фрустрацію, порушення рутини, перевантаження стимуляцією або ситуацію, коли потреба залишається невисловленою чи незадоволеною. У дошкільному віці це може проявлятися криком, плачем, протестними діями. Така агресія виконує захисну та комунікативну функцію.
Деструктивна агресія характеризується стійкістю, порушенням соціальних норм, умисним завданням шкоди або домінуванням через силу. Вона часто пов’язана з труднощами саморегуляції, травматичними переживаннями, дисфункційним середовищем.
Важливо! Відчувати агресію – це нормально. Завдання дорослих полягає не у забороні агресії, а у формуванні навичок екологічного, безпечного та соціально прийнятного її вираження.Оцінювання агресивної поведінки завжди проводиться комплексно, оскільки жоден окремий метод не дає повної картини. Використовуються: клінічне та поведінкове спостереження, опитувальники, бесіда з дитиною та батьками, проєктивні методики, що дозволяють досліджувати приховані емоційні тенденції.
Проєктивні техніки є ефективними у роботі з дітьми, які:-мають труднощі у вербалізації почуттів
-демонструють агресивну, імпульсивну або тривожно-агресивну поведінку
-переживають стрес, втрату, фрустрацію
-мають порушення саморегуляції або сенсорної інтеграції
-схильні до пригнічення емоцій
-належать до групи дітей з особливими освітніми потребами.
Переваги проєктивних методик в оцінці агресії:-забезпечують доступ до глибинних емоційних процесів, які важко описати словами
-мають низький рівень опору, оскільки виглядають як творча діяльність
-дозволяють виявити внутрішні конфлікти, тривогу, напруження
-чутливо відображають навіть незначні зміни в емоційному стані
-дають можливість оцінити не лише агресію, а й образ себе, самооцінку, рівень тривожності та емоційну зрілість
-можуть використовуватися і як психокорекційний інструмент.
Найпоширеніші та доказові проєктивні методики діагностики агресії у дітей: «Малюнок людини», «Малюнок сім’ї», «Неіснуюча тварина», «Кактус», «Вулкан», «Будинок-Дерево-Людина».
