Небажана поведінка – форма поведінкових проявів дитини, яка відхиляється від соціально прийнятих норм і негативно впливає на процес навчання, соціалізації або безпеку самої дитини та оточення. У спеціальній літературі небажана поведінка часто розглядається як комунікативний сигнал про труднощі дитини в адаптації до середовища, регуляції емоцій чи задоволенні базових потреб.
Приклади небажаної поведінки: агресія (удари, кусання); самоушкодження; тривалі істерики; поведінкове уникання занять (бігство, ховання); посилення стереотипій.Тригер – це зовнішній або внутрішній стимул, що провокує або актуалізує виникнення небажаної поведінки. Тригери можуть бути сенсорними, когнітивними, емоційними чи соціальними факторами, які перевищують адаптивні можливості дитини.
Тригери з навколишнього середовища. Діти з особливостями розвитку можуть бути чутливими до стимулів, що надходять ззовні. У такому випадку небажану поведінку провокують високий рівень шуму, яскраве чи незвичне освітлення, тісний фізичний контакт, незвичні запахи чи текстури.Емоційні тригери. Небажану поведінку можуть провокувати висока тривожність, відчуття пригніченості, розчарування, безпорадності, викликані певною ситуацією. Також – фрустрація, відчуття перевантаження, неможливість виразити свої емоції вербально.Когнітивні тригери. Безперервний потік думок, який неможливо зупинити. Мультизадачність, коли дитину просять виконати декілька завдань одночасно або переривають виконання одного завдання іншим. Також – надто складні завдання, швидкий темп викладу, недостатня структурованість інструкцій.Соціальні тригери. Серед них – порушення звичного розпорядку, нове середовище, комунікативна поведінка інших людей (наприклад, нерозуміння або неправильне розуміння невербальних сигналів), ненавмисне заохочення небажаної поведінки в дитини; необхідність взаємодіяти з великою групою людей, складність у розумінні соціальних сигналів, міжособистісні конфлікти. Ці тригери стають особливо актуальними в період вимушеної соціалізації дитини в дитячому садку чи школі.Незадоволені базові потреби: втома, голод, біль, відсутність можливості для відпочинку або сенсорної розрядки.
