Предметно-практична діяльність – це діяльність, у якій дитина активно взаємодіє з предметами навколишнього світу, виконує дії з ними з певною метою (побудувати, намалювати, вирізати, приготувати, приклеїти, посортувати тощо).
У процесі такої діяльності знання набувають сенсорного, емоційного та моторного підкріплення, що робить навчання осмисленим і стійким.
Для більшості дітей з особливими освітніми потребами характерна знижена пізнавальна активність, труднощі концентрації уваги та обмеженість абстрактного мислення. Їм складно довго слухати пояснення, працювати з підручником чи засвоювати інформацію лише з ілюстрацій. Суха, абстрактна інформація не викликає інтересу і не засвоюється. Лише тоді, коли дитина може побачити, доторкнутися, потримати чи змінити предмет, з’являється розуміння, зв’язок між словами педагога і власним досвідом.
Залучення реальних предметів, іграшок, моделей і муляжів у навчальному процесі – це не ознака спрощення, а нормальний і необхідний елемент навчання дітей з ООП. Наприклад, у темі з математики – це кубики, рахункові палички, гроші чи предмети побуту; на уроках природознавства – муляжі фруктів, посуд, камінці, вода. Такі матеріали забезпечують живе сприймання, дають змогу утримати увагу та закріпити знання через власну дію.
Використання іграшок чи муляжів у навчанні дітей шкільного віку не робить урок «дитячим», навпаки, це професійний інструмент корекційного педагога, який знає, що дитина з ООП мислить і пізнає світ через дію.
